навальний

(нестримний) блискавичний, гінкий, св. стрімкий, стрімливий; (смертоносний) нищівний; (гуркіт) сильний; (- працю) невідкладний <�терміновий> і завальний; (вітер) рвучкий, поривчастий, шпаркий, поривний, шквальний; (крок) розгонистий; (- зиму) сніговитий; (- пашню) буйний; (- хмари) густий, грозовий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навальний — нава́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. навальний — -а, -е. 1》 Який відбувається дуже швидко й напружено. || Який відзначається силою і швидкістю руху. || Дуже великий, значний. 2》 Настирливий і сильний. 3》 Невідкладний, терміновий і у великій кількості. Навальна зима. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навальний — НАВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відбувається дуже швидко й напружено. Після битв і походів навальних .. на спокійних станках арсенальних спочивають багнети в чохлах (М. Словник української мови у 20 томах
  4. навальний — БУРХЛИ́ВИЙ (про стихійні сили, явища природи — який буяє, бушує, виявляється з великою силою), БУ́ЙНИЙ, РОЗГУ́ЛЬНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ, РОЗБУЯ́ЛИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ, РОЗГНУ́ЗДАНИЙ, РОЗГУ́КАНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. навальний — Нава́льни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. навальний — НАВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відбувається дуже швидко й напружено. Після битв і походів навальних .. на спокійних станках арсенальних спочивають багнети в чохлах (Уп., Вітч. миру, 1951, 79); Партизанська атака була навальною. Словник української мови в 11 томах
  7. навальний — Навальний, -а, -е 1) Стремительный, порывистый. 2) — зіма. Снѣжная зима. Лебед. и Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка