навалювати

Значення в інших словниках

1. навалювати — нава́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. навалювати — -юю, -юєш, недок., навалити, -валю, -валиш, док., перех. 1》 Накладати, звалювати на кого-, що-небудь. || перен. Покладати на кого-небудь щось обтяжливе. 2》 Нагромаджувати, насипати що-небудь у великій кількості. || безос. 3》 тільки док., безос., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навалювати — 1. (на віз) накладати, накласти, понакладати, накидати, накинути, понакидати, наладовувати, наладувати, поналадовувати, вантажити, навантажувати, навантажити, понавантажувати, див. грузити... Словник чужослів Павло Штепа
4. навалювати — НАВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАВАЛИ́ТИ, валю́, в́алиш, док., кого, що. 1. Накладати, звалювати щось на кого-, що-небудь. Ви біжіть по підводу, під'їздіть, навалюйте ведмедя на гарбу, урочисто везіть додому (Остап Вишня); На санчата дрова навалили... Словник української мови у 20 томах
5. навалювати — НАГРОМА́ДИТИ (накидати, накласти у великій кількості або безладно, купою), НАВАЛИ́ТИ, НАВЕРНУ́ТИ розм., НАКОПИ́ЧИТИ рідше. — Недок.: грома́дити, нагрома́джувати, нава́лювати, вали́ти, наверта́ти, накопи́чувати, копи́чити. Словник синонімів української мови
6. навалювати — НАВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАВАЛИ́ТИ, валю́, в́алиш, док., перех. 1. Накладати, звалювати на кого-, що-небудь. Ви біжіть по підводу, під’їздіть, навалюйте ведмедя на гарбу, урочисто везіть додому (Вишня, II, 1956, 154); На санчата дрова навалили... Словник української мови в 11 томах
7. навалювати — Навалювати, -люю, -єш сов. в. навалити, -лю, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. КС. 1887. VI. 464. 3) навалити валу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (см. вал.). Дочки валу повалили. МУЕ. III. 155. Словник української мови Грінченка