навтішатися
НАВТІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся.
1. док., з кого – чого і ким, чим, перев. із запереч. част., не. Нарадуватися, порадуватися вволю, гордитися ким-небудь.
Росте той синок та й росте, – і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього (з казки);
Не налюбується [Мотря], не навтішається невісткою (Панас Мирний);
Сидів, не знаючи, що має діяти, і відчував, як кожна найменша часточка його єства кричить, волає, рветься на світ, на вільну волю, якою він не навтішався за дев'ять років (Василь Шевчук);
Грізельда не могла навтішатися дітьми своїми (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);
// Потішитися досхочу.
Брате мій воїне, ненавидь ворога! .. Вороги не дали тобі навтішатися мирною працею твоєю – не дай же їм побачити їх дім, не дай їм жити! (О. Довженко);
Якраз мені випало вести в газеті спортивну рубрику. Ніби я мало навтішався бігом та штурмовою смугою під час служби (О. Шугай).
2. док. Знайти почуття задоволення у чужому горі.
Любилися, кохалися. Та й не побралися. Тільки наші воріженьки Та й навтішалися (з народної пісні);
[Христина:] Буде вже! Досить назнущалися з мене! Досить навтішались! Виволочили в багні, як ганчіркою, та іще вам мало? (С. Васильченко).
3. недок., заст. Радуватися, тішитися.
Недовго Жаби навтішались, Бо виявилось те, чого не сподівались (Л. Глібов);
Та недовго навтішалась Конвалія біла, – І їй рука чоловіча Віку вкоротила (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- навтішатися — навтіша́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- навтішатися — -аюся, -аєшся. 1》 док., з кого – чого і ким, чим, перев. з запереч. не. Задовольнити бажання радуватися, пишатися ким-небудь. || Потішитися досхочу. 2》 док. Знайти почуття задоволення в чужому горі. 3》 недок., заст. Радуватися; тішитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навтішатися — НАТІ́ШИТИСЯ (перев. із запереченням не — утішаючись, радіючи, повністю задовольнитися), НАВТІША́ТИСЯ розм., НАРА́ДУВАТИСЯ розм. Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя й досі не натішиться ними (М. Словник синонімів української мови
- навтішатися — НАВТІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. 1. док., з кого — чого і ким, чим, перев. з запереч, не. Задовольнити бажання радуватися, гордитися ким-небудь. Росте той синок та й росте, — і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього (Укр.. Словник української мови в 11 томах
- навтішатися — Навтішатися, -шаюся, -єшся гл. Натѣшиться, нарадоваться. Хоч бачила, хоч не бачила — навтішалася. Мет. 50. Словник української мови Грінченка