навтішатися

НАТІ́ШИТИСЯ (перев. із запереченням не — утішаючись, радіючи, повністю задовольнитися), НАВТІША́ТИСЯ розм., НАРА́ДУВАТИСЯ розм. Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя й досі не натішиться ними (М. Коцюбинський); Не налюбується (Мотря), не навтішається невісткою (Панас Мирний); Яринка не нарадується своїми дівчатами (В. Кучер). — Пор. намилува́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навтішатися — навтіша́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навтішатися — -аюся, -аєшся. 1》 док., з кого – чого і ким, чим, перев. з запереч. не. Задовольнити бажання радуватися, пишатися ким-небудь. || Потішитися досхочу. 2》 док. Знайти почуття задоволення в чужому горі. 3》 недок., заст. Радуватися; тішитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навтішатися — НАВТІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. 1. док., з кого – чого і ким, чим, перев. із запереч. част., не. Нарадуватися, порадуватися вволю, гордитися ким-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. навтішатися — НАВТІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. 1. док., з кого — чого і ким, чим, перев. з запереч, не. Задовольнити бажання радуватися, гордитися ким-небудь. Росте той синок та й росте, — і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього (Укр.. Словник української мови в 11 томах
  5. навтішатися — Навтішатися, -шаюся, -єшся гл. Натѣшиться, нарадоваться. Хоч бачила, хоч не бачила — навтішалася. Мет. 50. Словник української мови Грінченка