навтішатися
навтіша́тися
-аюся, -аєшся.
1》 док., з кого – чого і ким, чим, перев. з запереч. не. Задовольнити бажання радуватися, пишатися ким-небудь.
|| Потішитися досхочу.
2》 док. Знайти почуття задоволення в чужому горі.
3》 недок., заст. Радуватися; тішитися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навтішатися — навтіша́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- навтішатися — НАВТІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. 1. док., з кого – чого і ким, чим, перев. із запереч. част., не. Нарадуватися, порадуватися вволю, гордитися ким-небудь. Словник української мови у 20 томах
- навтішатися — НАТІ́ШИТИСЯ (перев. із запереченням не — утішаючись, радіючи, повністю задовольнитися), НАВТІША́ТИСЯ розм., НАРА́ДУВАТИСЯ розм. Оце третій день, як хрещена мати подарувала їй ті кісники, і Харитя й досі не натішиться ними (М. Словник синонімів української мови
- навтішатися — НАВТІША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся. 1. док., з кого — чого і ким, чим, перев. з запереч, не. Задовольнити бажання радуватися, гордитися ким-небудь. Росте той синок та й росте, — і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього (Укр.. Словник української мови в 11 томах
- навтішатися — Навтішатися, -шаюся, -єшся гл. Натѣшиться, нарадоваться. Хоч бачила, хоч не бачила — навтішалася. Мет. 50. Словник української мови Грінченка