наринати

НАРИНА́ТИ, а́є, недок., НАРИ́НУТИ, не, док.

1. Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.).

В долину наринав теплими хвилями вітер і сповнював загадковим шумом ліс (Н. Рибак);

Розливався веснами широкою повінню старий Дніпро. Наринали води з верхів'я, бистрі, холодні, могучі (І. Цюпа);

// Несподівано, раптово, швидко наставати, нахлинути (про бурю, дощ).

Хоч би ще наринула буря (М. Старицький);

// безос.

Як наринуло води з моря, весь день не спадає (Сл. Б. Грінченка);

// перен. Приходити, з'являтися у великій кількості (про людей).

[Катрич:] Покупців туди наринуло багато... (З. Мороз).

2. перен. Охоплювати кого-небудь, з'являтися (про думки, спогади і т. ін.).

Вони [спогади] самі наринули на мене, наче хтось невидимий розмотував великий клубок ниток (Ірина Вільде);

Несподівано наринули [на Довбуша] спомини. Згадав своє безрадісне дитинство (В. Гжицький);

І враз старі наринули напасті, здушило горло, кругле і туге (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наринати — нарина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наринати — Швидко напливати <�наповзати, набігати, прибувати, насуватися>; (- спогади) заполонювати, налинати. Словник синонімів Караванського
  3. наринати — -ає, недок., наринути, -не, док. 1》 Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). || безос. || перен. Приходити, з'являтися у великій кількості (про людей). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наринати — НАЛЕТІ́ТИ (про вітер, бурю, хмари тощо — раптово розпочатися або з'явитися), НАБІ́ГТИ, НАЛИ́НУТИ поет., НАРИ́НУТИ, НАСКО́ЧИТИ. — Недок.: наліта́ти, набіга́ти, нарина́ти, наска́кувати. Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок (О. Словник синонімів української мови
  5. наринати — НАРИНА́ТИ, а́є, недок., НАРИ́НУТИ, не, док. 1. Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). В долину наринав теплими хвилями вітер і сповнював загадковим шумом ліс (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах