наринати

Значення в інших словниках

1. наринати — нарина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. наринати — -ає, недок., наринути, -не, док. 1》 Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). || безос. || перен. Приходити, з'являтися у великій кількості (про людей). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наринати — НАРИНА́ТИ, а́є, недок., НАРИ́НУТИ, не, док. 1. Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). В долину наринав теплими хвилями вітер і сповнював загадковим шумом ліс (Н. Словник української мови у 20 томах
4. наринати — НАЛЕТІ́ТИ (про вітер, бурю, хмари тощо — раптово розпочатися або з'явитися), НАБІ́ГТИ, НАЛИ́НУТИ поет., НАРИ́НУТИ, НАСКО́ЧИТИ. — Недок.: наліта́ти, набіга́ти, нарина́ти, наска́кувати. Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок (О. Словник синонімів української мови
5. наринати — НАРИНА́ТИ, а́є, недок., НАРИ́НУТИ, не, док. 1. Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). В долину наринав теплими хвилями вітер і сповнював загадковим шумом ліс (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах