1. Словник української мови в 11 томах

наринати

НАРИНА́ТИ, а́є, недок., НАРИ́НУТИ, не, док.

1. Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.).

В долину наринав теплими хвилями вітер і сповнював загадковим шумом ліс (Рибак, Час.., 1960, 664);

Розливався веснами широкою повінню старий Дніпро. Наринали води з верхів’я, бистрі, холодні, могучі (Цюпа, На крилах.., 1961, 237);

Хоч би ще наринула буря (Стар., Вибр., 1959, 98);

// безос.

Як наринуло води з моря, весь день не спадає (Сл. Гр.);

// перен. Приходити, з’являтися у великій кількості (про людей).

[Катрич:] Покупців туди наринуло багато… (Мороз, П’єси, 1959, 294).

2. перен. Охоплювати кого-небудь, з’являтися у великій кількості (про думки, спогади і т. ін.).

Вони [спогади] самі наринули на мене, наче хтось невидимий розмотував великий клубок ниток (Вільде, Пов. і опов., 1949, 5);

Несподівано наринули [на Довбуша] спомини. Згадав своє безрадісне дитинство (Гжицький, Опришки, 1962, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наринати — нарина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наринати — Швидко напливати <�наповзати, набігати, прибувати, насуватися>; (- спогади) заполонювати, налинати. Словник синонімів Караванського
  3. наринати — -ає, недок., наринути, -не, док. 1》 Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). || безос. || перен. Приходити, з'являтися у великій кількості (про людей). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наринати — НАРИНА́ТИ, а́є, недок., НАРИ́НУТИ, не, док. 1. Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). В долину наринав теплими хвилями вітер і сповнював загадковим шумом ліс (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. наринати — НАЛЕТІ́ТИ (про вітер, бурю, хмари тощо — раптово розпочатися або з'явитися), НАБІ́ГТИ, НАЛИ́НУТИ поет., НАРИ́НУТИ, НАСКО́ЧИТИ. — Недок.: наліта́ти, набіга́ти, нарина́ти, наска́кувати. Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок (О. Словник синонімів української мови