наринати

нарина́ти

-ає, недок., наринути, -не, док.

1》 Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.).

|| безос.

|| перен. Приходити, з'являтися у великій кількості (про людей).

2》 перен. Охоплювати кого-небудь, з'являтися у великій кількості (про думки, спогади і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наринати — нарина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наринати — Швидко напливати <�наповзати, набігати, прибувати, насуватися>; (- спогади) заполонювати, налинати. Словник синонімів Караванського
  3. наринати — НАРИНА́ТИ, а́є, недок., НАРИ́НУТИ, не, док. 1. Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). В долину наринав теплими хвилями вітер і сповнював загадковим шумом ліс (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. наринати — НАЛЕТІ́ТИ (про вітер, бурю, хмари тощо — раптово розпочатися або з'явитися), НАБІ́ГТИ, НАЛИ́НУТИ поет., НАРИ́НУТИ, НАСКО́ЧИТИ. — Недок.: наліта́ти, набіга́ти, нарина́ти, наска́кувати. Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок (О. Словник синонімів української мови
  5. наринати — НАРИНА́ТИ, а́є, недок., НАРИ́НУТИ, не, док. 1. Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). В долину наринав теплими хвилями вітер і сповнював загадковим шумом ліс (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах