насичувати
НАСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСИ́ТИ́ТИ, и́чу́, и́ти́ш, док.
1. кого, що. Наповняти, годувати вволю, досита; задовольняти їжею.
Герман обідав швидко, аби наситити живіт (І. Франко);
// перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін.
Мене палило пекельним вогнем, мені здавалось, що я не наситив би своєї помсти, коли б висмоктав з самого серця кров моєї суженої і її чоловіка!.. (О. Стороженко);
Виснажені голодним пайком на Західному фронті, вони [німецькі солдати] прийшли сюди, ніяк не можучи наситити жадобу свого зіпсованого шлунка (П. Колесник);
Психологи взагалі вважають, що в людині генетично закладені потреби, які наситити неможливо. І в цьому – джерело непереборної сили прогресу (з наук.-попул. літ.);
// перен. Повністю задовольнити кого-небудь.
Ця історія про царевича .. – ніколи не могла наситити молодого княжича. При кожній нагоді не переставав він розповідати її княжні Предславі (М. Грушевський).
2. що. Просочувати, наповнювати що-небудь рідиною, парою, газом і т. ін.
Теплий відпар свіжої ріллі насичував повітря (Я. Качура);
Він ще сильніш відчув ці дні. Як зводиться й росте стеблина. Як дзвонить вітер вдалині. Як ґрунт насичує росина (М. Шпак).
3. кого, що, перен. Сповнювати, збагачувати чим-небудь (подіями, ідеями і т. ін.).
Мрія про майбутнє насичувала їх [мандрівних артистів] силою (Ю. Мартич);
Він [драматург] насичує твір подіями, створює гострі ситуації (з наук. літ.);
Лисенко .. наситив українську професіональну музику досі невідомими їй образами героїки, гніву, одвертого заклику до боротьби (з наук. літ.).
4. що, перен. Постачати що-небудь у великій кількості, забезпечувати чим-небудь.
Важливо в якомога короткі строки наситити ринок товарами, які і за асортиментом, і за якістю відповідали б запитам населення (із журн.);
На першому етапі створення і впровадження комп'ютерів передбачалося швидко наситити ними народне госодарство (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- насичувати — наси́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- насичувати — (їжею) нагодовувати <�досита>, ситити; (вологою) напоювати, просочувати, (ароматом) напахчувати; (ідеями) сповнювати, збагачувати, наснажувати; (товаром) забезпечувати, наповнювати; П. (помсту) задовольняти. Словник синонімів Караванського
- насичувати — -ую, -уєш, недок. наситити, -ичу, -итиш, док., перех. 1》 Наповняти, годувати досхочу, досита; задовольняти їжею. || перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін. 2》 Просочувати, наповнювати що-небудь рідиною, парою, газом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насичувати — НАГОДУВА́ТИ кого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИ заст.; НАСИТИ́ТИ кого і що, НАПХА́ТИ що чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). — Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти. Словник синонімів української мови
- насичувати — НАСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСИТИ́ТИ, ичу́, ити́ш, док., перех. 1. Наповняти, годувати вволю, досита; задовольняти їжею. Герман обідав швидко, аби наситити живіт (Фр., VIII, 1952, 381); // перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і... Словник української мови в 11 томах