насичувати
НАСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСИТИ́ТИ, ичу́, ити́ш, док., перех.
1. Наповняти, годувати вволю, досита; задовольняти їжею.
Герман обідав швидко, аби наситити живіт (Фр., VIII, 1952, 381);
// перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін.
Мене палило пекельним вогнем, мені здавалось, що я не наситив би своєї помсти, коли 6 висмоктав з самого серця кров моєї суженої і її чоловіка!.. (Стор., І, 1957, 349);
— Ворогам життя своє не хочеться класти, їм тільки — злобу наситити хлопською кров’ю (Ю. Янов., 1, 1954, 29);
Виснажені голодним пайком на Західному фронті, вони [німецькі солдати] прийшли сюди, ніяк не можучи наситити жадобу свого зіпсованого шлунка (Кол., На фронті.., 1959, 37).
2. Просочувати, наповнювати що-небудь рідиною, парою, газом і т. ін.
Теплий відпар свіжої ріллі насичував повітря (Кач., Вибр., 1953, 210);
Він ще сильніш відчув ці дні. Як зводиться й росте стеблина. Як дзвонить вітер вдалині. Як грунт насичує росина (Шпак, Вибр., 1952, 133).
3. перен. Сповнювати, збагачувати чим-небудь (подіями, ідеями і т. ін.).
Мрія про майбутнє насичувала їх [мандрівних артистів] силою (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 75);
Він [драматург] насичує твір подіями, створює гострі ситуації (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 152);
Лисенко.. наситив українську професіональну музику досі невідомими їй образами героїки, гніву, одвертого заклику до боротьби (Мист., 2, 1962, 12).
4. перен. Постачати у великій кількості що-небудь, забезпечувати чим-небудь.
Для повнішого обслуговування трудящих важливо наситити торговельні підприємства широким асортиментом високоякісних товарів (Рад. Укр., 19.УІ 1957, 1).
Значення в інших словниках
- насичувати — наси́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- насичувати — (їжею) нагодовувати <�досита>, ситити; (вологою) напоювати, просочувати, (ароматом) напахчувати; (ідеями) сповнювати, збагачувати, наснажувати; (товаром) забезпечувати, наповнювати; П. (помсту) задовольняти. Словник синонімів Караванського
- насичувати — -ую, -уєш, недок. наситити, -ичу, -итиш, док., перех. 1》 Наповняти, годувати досхочу, досита; задовольняти їжею. || перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін. 2》 Просочувати, наповнювати що-небудь рідиною, парою, газом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насичувати — НАСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСИ́ТИ́ТИ, и́чу́, и́ти́ш, док. 1. кого, що. Наповняти, годувати вволю, досита; задовольняти їжею. Герман обідав швидко, аби наситити живіт (І. Франко); // перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- насичувати — НАГОДУВА́ТИ кого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИ заст.; НАСИТИ́ТИ кого і що, НАПХА́ТИ що чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). — Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти. Словник синонімів української мови