насичувати
(їжею) нагодовувати <�досита>, ситити; (вологою) напоювати, просочувати, (ароматом) напахчувати; (ідеями) сповнювати, збагачувати, наснажувати; (товаром) забезпечувати, наповнювати; П. (помсту) задовольняти.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насичувати — наси́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- насичувати — -ую, -уєш, недок. наситити, -ичу, -итиш, док., перех. 1》 Наповняти, годувати досхочу, досита; задовольняти їжею. || перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін. 2》 Просочувати, наповнювати що-небудь рідиною, парою, газом і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насичувати — НАСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСИ́ТИ́ТИ, и́чу́, и́ти́ш, док. 1. кого, що. Наповняти, годувати вволю, досита; задовольняти їжею. Герман обідав швидко, аби наситити живіт (І. Франко); // перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- насичувати — НАГОДУВА́ТИ кого чим і без додатка (задовольнити чию-небудь потребу в їжі), НАКОРМИ́ТИ заст.; НАСИТИ́ТИ кого і що, НАПХА́ТИ що чим, розм. (живіт, шлунок і т. ін.). — Недок.: нагодо́вувати, наси́чувати, напиха́ти. Словник синонімів української мови
- насичувати — НАСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСИТИ́ТИ, ичу́, ити́ш, док., перех. 1. Наповняти, годувати вволю, досита; задовольняти їжею. Герман обідав швидко, аби наситити живіт (Фр., VIII, 1952, 381); // перен. Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і... Словник української мови в 11 томах