1. Словник синонімів Караванського

насипати

Сипати, висипати, (на рядні) розсипати; (пісок) намивати, наносити; (борщ) наливати; док. НАСИПАТИ, (перцю) всипати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насипати — наси́пати дієслово доконаного виду насипа́ти 1 дієслово недоконаного виду висипати; наповнювати; розсипати; споруджувати насипа́ти 2 дієслово недоконаного виду набувати щось уві сні розм. Орфографічний словник української мови
  2. насипати — I [насипатие] -пл'у, -плеиш, -плут'; нак. -ип, -иптеи, док. II [насиепатие] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
  3. насипати — див. насипати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насипати — НАСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. наси́плють; док. 1. чого, що. Зсипаючи, висипаючи, розміщувати що-небудь. Якось в нас солі не стало на страву. От і запріг я кобилу лукаву; Четверть ячменю насипав у віз. Словник української мови у 20 томах
  5. насипати — наси́пати со́лі на хвіст кому, грубо. 1. Не мати змоги заподіяти кому-небудь щось неприємне у відповідь на його дії. — Що він тобі зможе зробити? На хвіст, значить, солі насипати?.. (М. Стельмах); — Зроблю! Вже я йому зроблю! — вимахував руками Шугалія. Фразеологічний словник української мови
  6. насипати — НАЛИ́ТИ що і чого (залити якусь рідину в що-небудь; ллючи, наповнити що-небудь; ллючи, утворити калюжу); НАБУ́РИТИ розм. (у великій кількості); ВЛИ́ТИ (УЛИ́ТИ), ВВІЛЛЯ́ТИ (УВІЛЛЯ́ТИ) (залити в що-небудь); ЛИНУ́ТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. насипати — Наси́пати, -си́плю, -си́плеш, -си́плють і -си́пиш, -си́плять; наси́п, -си́пмо, -си́пте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. насипати — НАСИ́ПАТИ див. насипа́ти¹. НАСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. наси́плють; док. 1. перех. Зсипаючи, висипаючи, розміщати що-небудь. Якось в нас солі не стало на страву. От і запріг я кобилу лукаву; Четверть ячменю насипав у віз. Словник української мови в 11 томах
  9. насипати — Насипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3646. Казав собі насипати високу могилу. н. п. 2) Наливать, налить. Словник української мови Грінченка