наступник
НАСТУ́ПНИК, а, ч.
1. Той, хто змінює кого-небудь на якомусь посту, займає місце або посаду свого попередника.
Наступником Чингіс-хана, “великим ханом”, став третій його син Угедей (з навч. літ.);
– І римський первосвященик, наступник святого Петра, підкорив своєму престолові всіх королів і всіх володарів землі (З. Тулуб);
Водночас він розбирав папери, рвав і викидав непотрібні, деякі відкладав у папку для свого наступника (Ю. Мушкетик);
// Продовжувач чиєї-небудь діяльності, чиїхось традицій.
Грабовський був вірним і гідним наступником і продовжувачем традицій Шевченка в українській революційній поезії (з наук. літ.);
Вийшовши з єпископських покоїв, Федір Стрипський зупинився й довго стояв на ґанку. “Здається, – думав він, – єпископ Федір буде достойним наступником отця Олександра (С. Скляренко).
2. книжн., рідко. Особа, яка одержала спадщину або яка має право на одержання її.
Йому вважалося найпростішим, найнатуральнішим – дочекатися з сина .. гідного наступника його капіталів (І. Франко).
Значення в інших словниках
- наступник — насту́пник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- наступник — (послідовник) продовжувач; (на троні) спадкоємець. Словник синонімів Караванського
- наступник — [наступниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- наступник — -а, ч. 1》 Той, хто змінює кого-небудь на якомусь посту, займає місце або посаду свого попередника. || Продовжувач чиєї-небудь діяльності, чиїхось традицій. 2》 книжн., рідко. Особа, яка одержала спадщину або яка має право на одержання її. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наступник — ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн. Словник синонімів української мови
- наступник — НАСТУ́ПНИК, а, ч. 1. Той, хто змінює кого-небудь на якомусь посту, займає місце або посаду свого попередника. Наступником Чингіс-хана, "великим ханом", став третій його син Угедей (Іст. Словник української мови в 11 томах
- наступник — Наступник, -ка м. Преемникъ. Словник української мови Грінченка