нашіптування
НАШІ́ПТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. наші́птувати.
Хвороба – чи то завдяки дочірньому піклуванню Ярославни, чи травам та нашіптуванню Старого Гука .. – у ніч на восьмий день раптово відступила (В. Малик);
// Те, що хто-небудь нашіптує комусь.
Він був глибоко чесним, простим і щиросердим, тому сприйняв за правду нашіптування свого начштабу (Ю. Бедзик);
– Тепер мені ще болючіше, бо я бачу, що, мабуть, помилився, послухав нашіптування... (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нашіптування — наші́птування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нашіптування — див. розмова Словник синонімів Вусика
- нашіптування — -я, с. Дія за знач. нашіптувати. || Те, що хто-небудь нашіптує комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нашіптування — НА́КЛЕП (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь), ПО́КЛЕП рідко; ОБМО́ВА, НАГОВІ́Р, НАМО́ВА перев. мн. (несправедливе звинувачення в чому-небудь); ІНСИНУА́ЦІЯ книжн. (злісний наклеп, перев. Словник синонімів української мови
- нашіптування — НАШІ́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наші́птувати; // Те, що хто-небудь нашіптує комусь. Він був глибоко чесним, простим і щиросердим, тому сприйняв за правду нашіптування свого начштабу (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах