нашіптування

наші́птування

-я, с.

Дія за знач. нашіптувати.

|| Те, що хто-небудь нашіптує комусь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нашіптування — наші́птування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. нашіптування — див. розмова Словник синонімів Вусика
  3. нашіптування — НАШІ́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наші́птувати. Хвороба – чи то завдяки дочірньому піклуванню Ярославни, чи травам та нашіптуванню Старого Гука .. – у ніч на восьмий день раптово відступила (В. Малик); // Те, що хто-небудь нашіптує комусь. Словник української мови у 20 томах
  4. нашіптування — НА́КЛЕП (неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити кого-, що-небудь), ПО́КЛЕП рідко; ОБМО́ВА, НАГОВІ́Р, НАМО́ВА перев. мн. (несправедливе звинувачення в чому-небудь); ІНСИНУА́ЦІЯ книжн. (злісний наклеп, перев. Словник синонімів української мови
  5. нашіптування — НАШІ́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. наші́птувати; // Те, що хто-небудь нашіптує комусь. Він був глибоко чесним, простим і щиросердим, тому сприйняв за правду нашіптування свого начштабу (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах