нашіптувати

Значення в інших словниках

1. нашіптувати — наші́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. нашіптувати — Шептати, говорити пошепки <�тихо, на вухо>; (потай докладати) наговорювати, наклепувати, набріхувати, ДОНОСИТИ; (підбивати) натуркувати; ЕТН. чаклувати; дк. НАШЕПТАТИ, о. присолодити язика. Словник синонімів Караванського
3. нашіптувати — див. ганьбити; говорити; підбурювати; шептати; шушукати Словник синонімів Вусика
4. нашіптувати — НАШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШЕПТА́ТИ, шепчу́, ше́пчеш, док., що, рідко чого і без прям. дод. 1. Пошепки говорити, розповідати щось. Знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (М. Словник української мови у 20 томах
5. нашіптувати — НАШІ́ПТУВАТИ (кому — потай наговорювати комусь про кого-, що-небудь), НАТУ́РКУВАТИ розм. — Док.: нашепта́ти, нату́ркати. В анкеті поет визначав соцпоходження свого батенька словом "службовець". Словник синонімів української мови
6. нашіптувати — Наші́птувати, -ші́птую, -ші́птуєш; нашепта́ти, -шепчу́, -ше́пчеш, -ше́пчуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. нашіптувати — НАШІ́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШЕПТА́ТИ, шепчу́, ше́пчеш, док., перех. і неперех. 1. Пошепки говорити, розповідати щось. Знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
8. нашіптувати — Нашіптувати, -тую, -єш сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Шевч. (О. 1862. IV. 21). Співать тобі думу, що ти ж нашептав. Шевч. 121. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ). Словник української мови Грінченка