невідпорний

НЕВІДПО́РНИЙ, а, е.

1. Якого не можна відбити, примусити відступити, подолати.

Безмежно щасливим почуває себе Яресько за оці невідпорні лави людські, наче він сам їх зібрав, сам підняв і сам веде штурмувати ненависну твердиню горя, і глуму, й знущань (О. Гончар);

Завдати противникові невідпорного удару.

2. Якому не можна протистояти, дуже сильний, непереборний.

Це було навіть більше, ніж почуття спорідненості чи кохання, це було почуття необхідності іншого життя в твоєму житті, необхідності залізної, невідпорної (В. Собко);

Вони [рівновага і спокій] з'являлися в отакі ось хвилини періоду судового дійства, коли так важливо для судді не перейнятися, здавалось би, невідпорною логікою слідчого й прокурора (В. Дрозд).

3. Який своїм впливом, діями, поведінкою викликає захоплення, підкоряє собі кого-небудь.

Дівчині здавалось, що всі дивляться на механіка її очима, що всім він такий невідпорний, такий чарівний, як їй (О. Гончар);

Десь у іншому місці .. він [Петро], може й .. втратить свою привабливість. Але тут, біля печі, в оцих рукавицях .. він був невідпорний (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідпорний — невідпо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідпорний — (- силу) непереборний; (вплив) НЕЗДОЛАННИЙ; (аргумент) незаперечний, неспростовний; (- враження) могутній; (удар) НЕВІДХИЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. невідпорний — див. непокірний Словник синонімів Вусика
  4. невідпорний — -а, -е. 1》 Якого не можна відбити, примусити відступити. 2》 Діянню якого важко протистояти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невідпорний — БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Словник синонімів української мови
  6. невідпорний — НЕВІДПО́РНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відбити, примусити, відступити. Безмежно щасливим почуває себе Яресько за оці невідпорні лави людські, наче він сам їх зібрав, сам підняв і сам веде штурмувати ненависну твердиню горя, і глуму, й знущань (Гончар... Словник української мови в 11 томах