невідпорний

Значення в інших словниках

1. невідпорний — невідпо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
2. невідпорний — (- силу) непереборний; (вплив) НЕЗДОЛАННИЙ; (аргумент) незаперечний, неспростовний; (- враження) могутній; (удар) НЕВІДХИЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
3. невідпорний — -а, -е. 1》 Якого не можна відбити, примусити відступити. 2》 Діянню якого важко протистояти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невідпорний — НЕВІДПО́РНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відбити, примусити відступити, подолати. Безмежно щасливим почуває себе Яресько за оці невідпорні лави людські, наче він сам їх зібрав, сам підняв і сам веде штурмувати ненависну твердиню горя, і глуму, й знущань (О. Словник української мови у 20 томах
5. невідпорний — БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Словник синонімів української мови
6. невідпорний — НЕВІДПО́РНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відбити, примусити, відступити. Безмежно щасливим почуває себе Яресько за оці невідпорні лави людські, наче він сам їх зібрав, сам підняв і сам веде штурмувати ненависну твердиню горя, і глуму, й знущань (Гончар... Словник української мови в 11 томах