невідпорний
невідпо́рний
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідпорний — (- силу) непереборний; (вплив) НЕЗДОЛАННИЙ; (аргумент) незаперечний, неспростовний; (- враження) могутній; (удар) НЕВІДХИЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
- невідпорний — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- невідпорний — -а, -е. 1》 Якого не можна відбити, примусити відступити. 2》 Діянню якого важко протистояти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невідпорний — НЕВІДПО́РНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відбити, примусити відступити, подолати. Безмежно щасливим почуває себе Яресько за оці невідпорні лави людські, наче він сам їх зібрав, сам підняв і сам веде штурмувати ненависну твердиню горя, і глуму, й знущань (О. Словник української мови у 20 томах
- невідпорний — БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований). Словник синонімів української мови
- невідпорний — НЕВІДПО́РНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відбити, примусити, відступити. Безмежно щасливим почуває себе Яресько за оці невідпорні лави людські, наче він сам їх зібрав, сам підняв і сам веде штурмувати ненависну твердиню горя, і глуму, й знущань (Гончар... Словник української мови в 11 томах