незрозумілий
НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е.
1. Якого не можна зрозуміти, осягнути, осмислити.
Все, що воно [хлоп'ятко] бачило, здавалось йому таким прекрасним, чудним і незрозумілим (М. Коцюбинський);
Ярина не кінчила своєї думки, бо раптом сталось щось незрозуміле й дивне (С. Скляренко);
// Якого не знає, не розуміє хто-небудь.
Каміння пожовкло.., і виписалися на нім якісь незрозумілі письмена (Г. Хоткевич);
Жабі не спала й читала польську газету. Власне, не читала, бо читати вона не вміла, а намагалася розібрати слова й літери незрозумілої для неї мови (Олесь Досвітній);
// Який важко розібрати; позбавлений чіткості, виразності; нечіткий, неясний.
Черкашин промимрив щось незрозуміле, мабуть, це була подяка, й вийшов на вулицю (Л. Дмитерко);
Ліс був повний неясних, незрозумілих шелехів (О. Донченко);
// Який своїми діями, вчинками, поведінкою викликає подив, здивування (про людину); дивний.
Вона [Анеля] робилася для нього чимраз більше загадковою і незрозумілою (І. Франко);
Женя був по вуха закоханий, ходив незрозумілий, дивний і все зітхав (І. Сенченко);
// Якого не можна пояснити.
Якась незрозуміла сила штовхала його на нові розмови з Ларисою (М. Руденко).
2. Для якого ніби то нема причин, підстав; безпідставний.
Прокидаюсь в незрозумілій тривозі і сідаю на ліжку (М. Коцюбинський);
Покоївка швидко глянула на Лукію, в її блакитних очах майнув незрозумілий страх (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- незрозумілий — (якому нема пояснення) нез’ясований, даремний, безпричинний. Словник синонімів Полюги
- незрозумілий — незрозумі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- незрозумілий — (текст) нечіткий, неясний, туманний, невтямлйвий; (факт) дивний, загадковий; (- явище) незбагненний, непоясненний; (страх) безпідставний, безпричинний. Словник синонімів Караванського
- незрозумілий — див. складний; химерний Словник синонімів Вусика
- незрозумілий — [неизрозум’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- незрозумілий — -а, -е. 1》 Якого не можна зрозуміти, осмислити. || Якого не знає, не розуміє хто-небудь. || Якого важко розібрати; позбавлений чіткості, виразності; нечіткий, неясний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незрозумілий — БЕЗПРИЧИ́ННИЙ (якому не можна знайти якусь причину, якесь розумне пояснення), ДАРЕ́МНИЙ, НЕЗ'ЯСО́ВНИЙ, НЕЗ'ЯСО́ВАНИЙ, НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якому немає пояснення). Було в осінньому краєвиді щось таке, що навівало безпричинну журбу (С. Словник синонімів української мови
- незрозумілий — Незрозумі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- незрозумілий — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е. 1. Якого не можна зрозуміти, осмислити. Все, що воно [хлоп’ятко] бачило, здавалось йому таким прекрасним, чудним і незрозумілим (Коцюб., III, 1956, 26); Ярина не кінчила своєї думки, бо раптом сталось щось незрозуміле й дивне (Скл. Словник української мови в 11 томах
- незрозумілий — Незрозумілий, -а, -е Непонятный. Желех. Словник української мови Грінченка