незрозумілий

Значення в інших словниках

1. незрозумілий — незрозумі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
2. незрозумілий — (текст) нечіткий, неясний, туманний, невтямлйвий; (факт) дивний, загадковий; (- явище) незбагненний, непоясненний; (страх) безпідставний, безпричинний. Словник синонімів Караванського
3. незрозумілий — див. складний; химерний Словник синонімів Вусика
4. незрозумілий — [неизрозум’ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
5. незрозумілий — -а, -е. 1》 Якого не можна зрозуміти, осмислити. || Якого не знає, не розуміє хто-небудь. || Якого важко розібрати; позбавлений чіткості, виразності; нечіткий, неясний. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. незрозумілий — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е. 1. Якого не можна зрозуміти, осягнути, осмислити. Все, що воно [хлоп'ятко] бачило, здавалось йому таким прекрасним, чудним і незрозумілим (М. Коцюбинський); Ярина не кінчила своєї думки, бо раптом сталось щось незрозуміле й дивне (С. Словник української мови у 20 томах
7. незрозумілий — БЕЗПРИЧИ́ННИЙ (якому не можна знайти якусь причину, якесь розумне пояснення), ДАРЕ́МНИЙ, НЕЗ'ЯСО́ВНИЙ, НЕЗ'ЯСО́ВАНИЙ, НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якому немає пояснення). Було в осінньому краєвиді щось таке, що навівало безпричинну журбу (С. Словник синонімів української мови
8. незрозумілий — Незрозумі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. незрозумілий — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е. 1. Якого не можна зрозуміти, осмислити. Все, що воно [хлоп’ятко] бачило, здавалось йому таким прекрасним, чудним і незрозумілим (Коцюб., III, 1956, 26); Ярина не кінчила своєї думки, бо раптом сталось щось незрозуміле й дивне (Скл. Словник української мови в 11 томах
10. незрозумілий — Незрозумілий, -а, -е Непонятный. Желех. Словник української мови Грінченка