необачний
НЕОБА́ЧНИЙ, а, е.
Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки.
А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн да люльку, Необачний! (з думи);
– Я думав, що необачний хлопчище зараз винирне, почне плисти.., боротися з водою, і я зможу вирятувати його (І. Франко);
Цей кіт вистежив необачну горобчиху і, стрибнувши з купи цегли, накрив її передніми лапами (О. Копиленко);
// Викликаний діями нерозсудливої, необережної людини або який свідчить про чиюсь нерозсудливість, необережність.
– Прости, Рустеме, за ті необачні слова, що я досі писала й говорила (М. Коцюбинський);
Арсен згадував необачне вторгнення в брудний барліг Сачка (Л. Дмитерко);
Він не любив необачних вчинків (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- необачний — необа́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- необачний — Нерозсудливий, нерозважливий, необережний; (вчинок) нерозважний; необачливий. Словник синонімів Караванського
- необачний — -а, -е. Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки. || Викликаний діями нерозсудливої, необережної людини або який свідчить про чиюсь нерозсудливість, необережність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- необачний — НЕПЕРЕДБА́ЧЛИВИЙ (нездатний правильно передбачити щось); НЕДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, НЕДАЛЕКОЗО́РИЙ, НЕПРОЗОРЛИ́ВИЙ, КОРОТКОЗО́РИЙ підсил. (нездатний передбачити, розрахувати хід подій, перспективи розвитку чого-небудь). Словник синонімів української мови
- необачний — Необа́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- необачний — НЕОБА́ЧНИЙ, а, е. Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки. А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн да люльку, Необачний! (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
- необачний — Необачний, -а, -е Безпечний, неосмотрительный. Словник української мови Грінченка