необачний

НЕПЕРЕДБА́ЧЛИВИЙ (нездатний правильно передбачити щось); НЕДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, НЕДАЛЕКОЗО́РИЙ, НЕПРОЗОРЛИ́ВИЙ, КОРОТКОЗО́РИЙ підсил. (нездатний передбачити, розрахувати хід подій, перспективи розвитку чого-небудь). Ти справді, мій друже, якийсь нерозважний, Непередбачливий ти, що йдеш на бенкет товариський Без Заповіту в кишені (М. Зеров); — Досі недалекоглядні наші вожді не надавали цьому (питанню про землю) значення, — Врангель нахмурився — видно, ненависна тінь Денікіна промайнула в цю мить перед ним (О. Гончар); І вітри, і дощі проходили повз мене, Лунали голоси з низин і з верховин.. А я, сучасності короткозорий син, Котився по життю глухим перекотиполем (М. Рильський). — Пор. 1. необа́чний.

НЕОБА́ЧНИЙ (який діє без обдумування, без необхідної обережності, непередбачливо), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОМІРКО́ВАНИЙ (який діє без обдумування); НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ підсил. (який діє нерозумно, не думаючи про можливі наслідки); НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє непередбачливо, наражаючись на можливу неприємність, небезпеку). Лисиця-розбійниця затаїлась і підпустила близько до себе одного необачного птаха (О. Копиленко); Ти справді, мій друже, якийсь нерозважний, Непередбачливий ти, що йдеш на бенкет товариський Без заповіту в кишені (М. Зеров); Невже її нерозважливий Гриць потрапив у ворожі сильця? (Д. Бедзик); — А ти, вража дочко, така непоміркована, що ставиш горщик на самому краєчку! (І. Нечуй-Левицький); — Хлопець меткий. — Який там меткий! Нерозсудливий! Хіба він має право приїжджати сюди..? Щоб люди бачили? (М. Стельмах); Такий же він безрозсудний, як і був! (Ю. Шовкопляс); Краще б було відмовитись, краще б не їхати. Як можна бути таким необережним?! (М. Коцюбинський). — Пор. непередба́чливий.

НЕОБА́ЧНИЙ (про слова, вчинки і т. ін.), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, НЕОБДУ́МАНИЙ, НЕПРОДУ́МАНИЙ, НЕОБМІРКО́ВАНИЙ (погано, недостатньо обдуманий — без урахування можливих наслідків); НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ (без урахування можливої неприємності, небезпеки). — І тоді зле доведеться тобі, Бородавко, разом з усіма, кого потягнеш ти за собою на необачне й криваве діло (З. Тулуб); Кучмієнко.. хотів бути добрим для всіх, до Карналя теж добрим, а раз так, то мав би застерегти його від необачливих учинків (П. Загребельний); На кілька днів вона вгасила свою цікавість тими нерозважними одвідинами жахливого карцеру (І. Ле); Тимчасом наспіла потреба виїхати в Київ у справі, він зібрався, і, сівши у вагон, задумався: не наробити б нерозважливих дурниць (І. Сенченко); — Слова, фрази! — шепотить Хо. — .. А от ділом довести відвагу, й то не нерозсудливу відвагу, а таку, щоб давала змогу повсякчасної праці, — се я розумію! (М. Коцюбинський); Одним необдуманим кроком він відділив себе від усього того, саме щастя своє поставив під такий удар... (О. Гончар); Небезпека чекала на кожному кроці: ..за перехоплену записку — смерть, за необережні розмови — смерть (А. Хижняк). — Пор. 1. безду́мний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. необачний — необа́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. необачний — Нерозсудливий, нерозважливий, необережний; (вчинок) нерозважний; необачливий. Словник синонімів Караванського
  3. необачний — -а, -е. Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки. || Викликаний діями нерозсудливої, необережної людини або який свідчить про чиюсь нерозсудливість, необережність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. необачний — НЕОБА́ЧНИЙ, а, е. Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки. А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн да люльку, Необачний! (з думи); – Я думав, що необачний хлопчище зараз винирне, почне плисти.. Словник української мови у 20 томах
  5. необачний — Необа́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. необачний — НЕОБА́ЧНИЙ, а, е. Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки. А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн да люльку, Необачний! (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
  7. необачний — Необачний, -а, -е Безпечний, неосмотрительный. Словник української мови Грінченка