необачний
НЕОБА́ЧНИЙ, а, е. Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки.
А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн да люльку, Необачний! (Укр.. думи.., 1955, 82);
— Я думав, що необачний хлопчище зараз винирне, почне плисти.., боротися з водою, і я зможу вирятувати його (Фр., IV, 1950, 389);
Цей кіт вистежив необачну горобчиху і, стрибнувши з купи цегли, накрив її передніми лапами (Коп., Сон. ранок, 1951, 177);
// Викликаний діями нерозсудливої, необережної людини або який свідчить про чиюсь нерозсудливість, необережність.
— Прости, Рустеме, за ті необачні слова, що я досі писала й говорила (Коцюб., II, 1955, 157);
Арсен згадував необачне вторгнення в брудний барліг Сачка (Дмит., Розлука, 1957, 241);
Він не любив необачних вчинків (Рибак, Час.., 1960, 725).
Значення в інших словниках
- необачний — необа́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- необачний — Нерозсудливий, нерозважливий, необережний; (вчинок) нерозважний; необачливий. Словник синонімів Караванського
- необачний — -а, -е. Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки. || Викликаний діями нерозсудливої, необережної людини або який свідчить про чиюсь нерозсудливість, необережність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- необачний — НЕОБА́ЧНИЙ, а, е. Який діє нерозсудливо, виявляє необережність у своїх діях, не думає про наслідки. А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн да люльку, Необачний! (з думи); – Я думав, що необачний хлопчище зараз винирне, почне плисти.. Словник української мови у 20 томах
- необачний — НЕПЕРЕДБА́ЧЛИВИЙ (нездатний правильно передбачити щось); НЕДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, НЕДАЛЕКОЗО́РИЙ, НЕПРОЗОРЛИ́ВИЙ, КОРОТКОЗО́РИЙ підсил. (нездатний передбачити, розрахувати хід подій, перспективи розвитку чого-небудь). Словник синонімів української мови
- необачний — Необа́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- необачний — Необачний, -а, -е Безпечний, неосмотрительный. Словник української мови Грінченка