нитка

НИ́ТКА, и, ж.

1. Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в'язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін.

Чоловіки були в білих свитах з комірами, гарно вишитими червоними або синіми нитками (І. Нечуй-Левицький);

Пригадую й суворі окуляри, Нитками перев'язані сяк-так (М. Рильський);

– І Катря з ним іде? – спитав Зозуля. – Куди голка, туди й нитка, – пояснила Уляна (В. Кучер);

* Образно. Блищить тонка нитка далекого Дніпра (Ю. Яновський);

* У порівн. В нас дорога .. Наче нитка, в'ється понад кручі (І. Франко);

// чого. Тонкий довгий предмет, що намотується на що-небудь.

Уявив Фрунзе.., як годинами стоять його телефоністи через увесь Сиваш у прибуваючій крижаній воді, тримаючи в задубілих руках нитку провода (О. Гончар);

Котили вони поперед себе дерев'яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля (Ю. Збанацький).

2. перен. Те, що поєднує, зв'язує з ким-, чим-небудь.

Рідна хата, мов та квітка. Що скрашає весь квітник. З рідним краєм якась нитка Тебе зв'язує навік (П. Грабовський);

Шевченко, однодумець Добролюбова і друг Чернишевського, нерозривними нитками зв'язаний 6ув з російською культурою (М. Рильський);

// Послідовність, основний напрямок чого-небудь.

– Ох, сміх тепер, – стуляючи нитку перерваної розмови, почала знову Мар'я (Панас Мирний);

Хотів одразу заговорити про бажане, передумане, та враз загубив нитку думок (О. Десняк).

Виво́дити / ви́вести ни́тку див. виво́дити¹;

Змочи́ти до ни́тки (кісто́к) див. змо́чувати;

Промочи́ти до ни́тки (до кісто́к, до соро́чки, до ті́ла, до рубця́, до ру́бчика) див. промо́чувати;

(1) Хімі́чна ни́тка – нитка, виготовлена методом формування з розчину або розтопу природних чи синтетичних високомолекулярних речовин.

△ (2) Ни́тка розжа́рювання – деталь електролампи, яка становить собою волосок, виготовлений з тугоплавкого металу (звичайно вольфраму).

◇ (3) Аріа́днина (провідна́) ни́тка, книжн. – те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації.

Система – це аріаднина нитка ботаніки, без якої ботанічна наука перетворюється на хаос (із журн.);

Я вже трохи стратила провідну нитку серед лабіринту різних “консолідацій” і не знаю, що мені про них думати (Леся Українка);

Що ж тут найголовніше, де провідна нитка виховання людяності? Головне, на мій погляд, – в культурі людських бажань (В. Сухомлинський);

Бі́лими нитка́ми ши́тий див. ши́тий;

(4) Бі́лими нитка́ми ши́то (д) див. ши́тий;

Взя́ти на живу́ ни́тку див. узя́ти;

(5) Виступа́ти черво́ною ни́ткою (д) див. прохо́дити;

Ви́тягтися (ви́тягнутися) у ни́тку див. витяга́тися;

(6) До [оста́нньої] ни́тки (ни́точки):

а) (зі сл. промокнути, мокрий, промоклий і т. ін.) наскрізь, повністю, зовсім.

Там така сльота, що годі добитися до станції на простім возі, промокнеш до нитки (Л. Мартович);

Джмелик, весь мокрий до нитки, шмигнув під воза (Григорій Тютюнник);

– По обіді, коли ми вже встигли накататися на човнах.., намокнути до останньої нитки під раптовим дощем, почали з'їжджатися гості (П. Панч);

Заскреготавши буферами, відійшов поїзд, а жінки все гибіли під дощем, промокли до останньої ниточки (А. Хижняк);

б) (перев. зі сл. обібрати, обдерти, пропити і т. ін.) повністю все, до останнього або остаточно.

В революцію Військово-революційний комітет за торгівлю до стінки ставив, а тепер патентами обдирають до останньої нитки (М. Стельмах);

Мадюдя цього разу грав [у доміно] неуважно: як генерал не смикав бровами, програлись до нитки (А. Дімаров);

Пишнотіла Катерина .. оббирала клієнтів до нитки, звабливо при цьому всміхаючись (М. Слабошпицький);

– Здибав мене у лісі Кармелюк, пограбував до ниточки, тільки що пустив з душею (С. Васильченко);

в) до кінця, весь, цілком.

– А тепер роздягайтеся до нитки! (М. Ю. Тарновський);

Його [Іванова] танкістська форма на той час зносилася до нитки (Ю. Мушкетик);

Звести́ся до ни́тки див. зво́дитися;

Злови́ти ни́тку (нитки́) див. злови́ти;

З ми́ру по ни́тці див. мир²;

(7) На живу́ ни́тку:

а) (зі сл. зшити, зметати, стягнути і т. ін.) як-небудь, аби було з'єднане докупи, щоб не розпалося.

– Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, – подумала Балабушиха, й вона вийшла з зали, вбігла в кабінет, розпорола підпійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (І. Нечуй-Левицький);

А при тім .. виникають ріжні [різні] проекти про те, щоб зовсім розібрати сю велику, але слабосилу, на живу нитку зшиту державу [Польщу] (М. Грушевський);

б) нашвидку; приблизно, неточно.

Ось давайте грубо, на живу нитку, прикинемо, що нам дасть гектар баклажанів (М. Стельмах);

– Тільки ж врахуйте, Павле Івановичу, в мене все на живу нитку, планшетів не буде – самі робочі начерки і розрахунки – як зміг (В. Гужва);

Нема́ (нема́є, не було́, не зали́ши́лося і т. ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) див. нема́;

(8) Ни́тка увірва́лася (урва́лася, обірва́лася) чия, кому і без дод. – настав кінець чому-небудь; нема того, що було.

Вічно терпіти... та всьому є край; Не дігнати літ, як пташиних зграй; Не вернуть надій, хоч кладись – вмирай... Нитка прядена увірвалася (П. Грабовський);

Ни́точка обірва́лася.

Карпо Джмелик із Северином зсаджували на гарбу віялку. – Що ж ти робиш? – підійшов до нього Тетеря. – Це колгоспне майно, а не твоє. – Тепер усе наше .. Твоя вже ниточка обірвалася (Григорій Тютюнник);

Ни́тки (ни́точки) сухо́ї нема́ (не зна́йдеш) див. нема́;

Оббира́ти / обібра́ти до ни́тки (соро́чки, оста́ннього, пі́лочки і т. ін.) див. оббира́ти;

(9) Обде́рти до ни́тки, до ша́га (д) див. обдира́ти;

Обде́рти (обідра́ти) / обдира́ти до ни́тки (до ни́точки) див. обдира́ти;

(10) Об'є́мні ни́тки, текст. – синтетичні нитки, пряжа, схожі своїми властивостями і виглядом на вовняні.

Об'ємні нитки відзначаються високою міцністю і теплозахисними властивостями (з газ.);

Перемо́кнути до кісто́к (до ни́тки, на хлющ і т. ін.) див. перемока́ти;

Пійма́ти ни́тку (нитки́) див. пійма́ти;

Програва́тись / програ́тись до ни́тки див. програва́тися;

Промо́клий до кісто́к (кісточо́к, ни́тки, ни́точки) див. промо́клий;

Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки (до ни́точки, до соро́чки, до [са́мих] сорочо́к) див. промока́ти¹;

Прохо́дити черво́ною ни́ткою (стрі́чкою) див. прохо́дити;

Пря́сти ни́тку див. пря́сти¹;

Стягну́тися на ни́тку див. стяга́тися;

(11) Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́тка – настав кінець чому-небудь.

Терешкові ввірвалась нитка верховодити хоч на вулиці або на вечорницях (Г. Квітка-Основ'яненко);

Увірва́ти (урва́ти) ни́тку див. урива́ти¹;

(12) Як (мов, ні́би і т. ін.) ни́тка за го́лкою – невідступно.

– Ти давно тут? – Та кажу ж: услід за тобою. Як нитка за голкою. Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли (О. Гончар);

Кожен вважав би за щастя мати таку дружину, як вона. Ні, потяглася ж, нерозумна, як нитка за голкою, услід за своїм Батожчуком (Ю. Збанацький);

І снувала вона за ним від станції до станціїї, від міста до міста як нитка за голкою (із журн.).