1. Словник жарґонної лексики української мови

нитка

(-и) ж.; муз. Струна. ПСУМС, 48.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нитка — ни́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ни́тки Орфографічний словник української мови
  2. нитка — (невидима) П. зв'язок, контакт; (думок) послідовність, напрямок, біг; ФР. лінія, шнур, лінійка <н. по нитці>; ниточка; пор. ШВОРКА. Словник синонімів Караванського
  3. нитка — [нитка] -ткие, д. і м. ниц':і, мн. ниетки, ниеток дв'і ниткие Орфоепічний словник української мови
  4. нитка — -и, ж. 1》 Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в'язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін. || чого. Тонкий довгий предмет, що намотується на що-небудь. 2》 перен. Те, що поєднує, зв'язує з ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нитка — Лінія, де записують партію ударного інструменту без визначеної висоти звуку (барабан, бубон, кастаньєти тощо). Словник-довідник музичних термінів
  6. нитка — НИ́ТКА, и, ж. 1. Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в'язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін. Чоловіки були в білих свитах з комірами, гарно вишитими червоними або синіми нитками (І. Словник української мови у 20 томах
  7. нитка — Куди голка, туди й нитка. Куди провід, туди й загал. Куди батько родини, туди й уся сімя. Ні нитки, ні верітки. Нічогісенько нема. Про дуже бідних. По нитці до клубка. З малого сліду відкрив великий злочин. Слово по слові, тай правду сказав. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. нитка — И, ж., муз. Струна. Нитка порвалась на гітарі. Словник сучасного українського сленгу
  9. нитка — аріа́днина (провідна́) ни́тка, книжн. Те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації. Система — це аріаднина нитка ботаніки, без якої ботанічна наука перетворюється на хаос (Наука і культура.. Фразеологічний словник української мови
  10. нитка — Ни́тка, -тки, -тці; нитки́, нито́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. нитка — НИ́ТКА, и, ж. 1. Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в’язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін. Чоловіки були в білих свитах з комірами, гарно вишитими червоними або синіми нитками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  12. нитка — Ни́тка, -ки ж. 1) Нитка. Батіг не нитка, не увірветься. Ном. № 1286. По нитці дійти до клубочка. 2) Вертикально стоящая палка в витушці: нижний ея конецъ вдолбленъ въ основаніе снаряда. см. штомпель. Чуб. VII. 410. ум. ниточка. Словник української мови Грінченка