нитка

НИ́ТКА, и, ж.

1. Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в’язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін.

Чоловіки були в білих свитах з комірами, гарно вишитими червоними або синіми нитками (Н.-Лев., II, 1956, 403);

Пригадую й суворі окуляри, Нитками перев’язані сяк-так (Рильський, І, 1956, 174);

— І Катря з ним іде? — спитав Зозуля. — Куди голка, туди й нитка, — пояснила Уляна (Кучер, Трудна любов, 1960, 422);

*Образно. Блищить тонка нитка далекого Дніпра (Ю. Янов., І, 1958, 229);

*У порівн. В нас дорога… Наче нитка, в’ється понад кручі (Фр., XIII, 1954, 331);

// чого. Тонкий довгий предмет, що намотується на що-небудь.

Уявив Фрунзе.., як годинами стоять його телефоністи через увесь Сиваш у прибуваючій крижаній воді, тримаючи в задубілих руках нитку провода (Гончар, II, 1959, 427);

Котили вони поперед себе дерев’яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля (Збан., Сеспель, 1961, 247).

Виво́дити (ви́вести) ни́тку див. виво́дити¹.

◊ Бі́лими нитка́ми ши́тий (ши́та, ши́те) — невміло, погано зроблений, замаскований.

План ухвалили врешті Матюшин та Гнидин. План білими нитками шитий, але — хай. Хто там доскіпуватися буде (Головко, II, 1957, 146);

— Іване Семеновичу! Ти ж розумна людина. Дурниці то все — Білими нитками шите твоє звинувачення. (Збан., Переджнив’я, 1960, 349);

До [оста́нньої] ни́тки — абсолютно, повністю все.

— На вашій дранці все ж до нитки записано, хіба ви що пропустите? — охоплюють парубка тривожні здогадки (Стельмах, І, 1962, 119);

Звести́ся до ни́тки — втратити все, що було в господарстві.

До нитки звівся мій козак, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн… (Шевч., II, 1963, 126);

Злови́ти ни́тку (нитки́) див. злови́ти;

Змета́ти на живу́ ни́тку див. змета́ти;

Ни́тки сухо́ї нема́ (не зна́йдеш) на кому — у кого-небудь одяг промок наскрізь.

— Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде обсушитись (Кв.-Осн., II, 1956, 80);

Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки — промокнути наскрізь.

Вода .. стікала з гілок йому за комір, він уже промок до нитки (Гончар, Людина.., 1960, 98);

Прохо́дити черво́ною ни́ткою — бути основним, провідним у чому-небудь.

Ленін учив, що соціалізм створюється самими народними масами. Ця ідея проходила червоною ниткою через всю державну діяльність Леніна (Біогр. Леніна, 1955, 189);

Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́тка — настав кінець чому-небудь.

Терешкові ввірвалась нитка верховодити хоч на вулиці або на вечорницях (Кв.-Осн., II, 1956, 21).

2. перен. Те, що поєднує, зв’язує з ким-, чим-небудь.

Рідна хата, мов та квітка. Що скрашає весь квітник. З рідним краєм якась нитка Тебе зв’язує навік (Граб., І, 1959, 622);

Шевченко, однодумець Добролюбова і друг Чернишевського, нерозривними нитками зв’язаний 6ув з російською культурою (Рильський, III, 1956, 181);

// Послідовність, основний напрямок чого-небудь.

— Ох, сміх тепер, — стуляючи нитку перерваної розмови, почала знову Мар’я (Мирний, III, 1954, 164);

Хотів одразу заговорити про бажане, передумане, та враз загубив нитку думок (Десняк, І, 1955, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нитка — ни́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ни́тки Орфографічний словник української мови
  2. нитка — (невидима) П. зв'язок, контакт; (думок) послідовність, напрямок, біг; ФР. лінія, шнур, лінійка <н. по нитці>; ниточка; пор. ШВОРКА. Словник синонімів Караванського
  3. нитка — [нитка] -ткие, д. і м. ниц':і, мн. ниетки, ниеток дв'і ниткие Орфоепічний словник української мови
  4. нитка — -и, ж. 1》 Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в'язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін. || чого. Тонкий довгий предмет, що намотується на що-небудь. 2》 перен. Те, що поєднує, зв'язує з ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нитка — Лінія, де записують партію ударного інструменту без визначеної висоти звуку (барабан, бубон, кастаньєти тощо). Словник-довідник музичних термінів
  6. нитка — НИ́ТКА, и, ж. 1. Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в'язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін. Чоловіки були в білих свитах з комірами, гарно вишитими червоними або синіми нитками (І. Словник української мови у 20 томах
  7. нитка — Куди голка, туди й нитка. Куди провід, туди й загал. Куди батько родини, туди й уся сімя. Ні нитки, ні верітки. Нічогісенько нема. Про дуже бідних. По нитці до клубка. З малого сліду відкрив великий злочин. Слово по слові, тай правду сказав. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. нитка — И, ж., муз. Струна. Нитка порвалась на гітарі. Словник сучасного українського сленгу
  9. нитка — (-и) ж.; муз. Струна. ПСУМС, 48. Словник жарґонної лексики української мови
  10. нитка — аріа́днина (провідна́) ни́тка, книжн. Те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації. Система — це аріаднина нитка ботаніки, без якої ботанічна наука перетворюється на хаос (Наука і культура.. Фразеологічний словник української мови
  11. нитка — Ни́тка, -тки, -тці; нитки́, нито́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. нитка — Ни́тка, -ки ж. 1) Нитка. Батіг не нитка, не увірветься. Ном. № 1286. По нитці дійти до клубочка. 2) Вертикально стоящая палка в витушці: нижний ея конецъ вдолбленъ въ основаніе снаряда. см. штомпель. Чуб. VII. 410. ум. ниточка. Словник української мови Грінченка