нитка

аріа́днина (провідна́) ни́тка, книжн. Те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації. Система — це аріаднина нитка ботаніки, без якої ботанічна наука перетворюється на хаос (Наука і культура..); Я вже трохи стратила провідну нитку серед лабіринту різних “консолідацій” і не знаю, що мені про них думати (Леся Українка); Що ж тут найголовніше, де провідна нитка виховання людяності? Головне, на мій погляд,— в культурі людських бажань (В. Сухомлинський).

бі́лими нитка́ми ши́тий. Невміло, погано замаскований, виконаний і т. ін. — Провокація,— сказав нарешті після довгої мовчанки Радивон.— Все шите білими нитками. Замітка в газету писана з чужого голосу. Заруба не винен (В. Кучер); — Дорогою Війт мовчав. Уявляв, як зустріне його Олена. Обмірковував свої слова: яка причина привела його до неї так пізно. Та все було якесь надумане, білими нитками шите (Ю. Хорунжий). бі́лими нитка́ми ши́то. Припустім. Але де ж психологічна підготовка? Нісенітниця. Глупота! Білими нитками шито (М. Хвильовий).

взя́ти на живу́ ни́тку. Тимчасово, нашвидку, неміцно закріпити що-небудь так, щоб легко можна було зняти, розплутати і т. ін. Поклав (Павло) на обидва борти гвинтівку, до неї прив’язав плащ-палатку і міцно прикрутив її до корми ..— Лягай, інженере, відпочивай. Тільки пришвартуй її міцніше, щоб не одірвалася. Я на живу нитку взяв, щоб показати тобі конструкцію (В. Кучер).

ви́тягтися (ви́тягнутися) у ни́тку. Докласти всіх зусиль, щоб зробити щось незвичайне, майже неможливе. — Як так, то й так! — бадьоро відповів Котик.— Даю слово: сам у нитку витягнуся, а Сокиринці підтягну! (Л. Гроха).

до (оста́нньої) ни́тки. 1. зі сл. промо́кнути; мо́крий, промо́клий і т. ін. Наскрізь, повністю, зовсім. Там така сльота, що годі добитися до станції на простім возі, промокнеш до нитки (Л. Мартович); Джмелик, весь мокрий до нитки, шмигнув під воза (Григорій Тютюнник); — По обіді, коли ми вже встигли накататися на човнах.., намокнути до останньої нитки під раптовим дощем, почали з’їжджатися гості (П. Панч). до оста́нньої ни́точки. Заскреготавши буферами, відійшов поїзд, а жінки все гибіли під дощем, промокли до останньої ниточки (А. Хижняк). 2. перев. зі сл. обібра́ти, обде́рти, пропи́ти і т. ін. Повністю все, до останнього. — Ти — приятель? Май якесь лице, боярине? Ти ж обдирав нас до нитки. Бреши, але знай міру (М. Івасюк); Пишнотіла Катерина .. оббирала клієнтів до нитки, звабливо при цьому всміхаючись (М. Слабошпицький); Мадюдя цього разу грав (у доміно) неуважно: як генерал не смикав бровами, програлись до нитки (А. Дімаров); Напівзруйновану й пограбовану до нитки церкву перетворили на клуб (З журналу); // Цілком, абсолютно, остаточно. Його (Іванова) танкістська форма на той час зносилася до нитки (Ю. Мушкетик); — А тепер роздягайтеся до нитки! (М. Ю. Тарновський). до ни́точки. — Здибав мене у лісі Кармелюк, пограбував до ниточки, тільки що пустив з душею (С. Васильченко).

з ми́ру по ни́тці, зі сл. збира́ти, допомогти́, ви́йти і т. ін. Завдяки багатьом людям; потроху, помалу. Воно годило б ся (годилося б) запомогти, бо ситий голодному не вірить, як кажуть, з миру по нитці (М. Коцюбинський); Книжечка вийшла за принципом “з миру по нитці” (В. Большак); З миру по нитці збирали Семеренко і Кошель лабораторію (З газети).

на живу́ ни́тку. 1. зі сл. зши́ти, змета́ти, стягну́ти і под. Як-небудь, аби було з’єднане докупи, щоб не розпалося. — Сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку,— подумала Балабушиха, й вона вийшла з зали, вбігла в кабінет, розпорола підпійку в сукні, підмостила вати, зашила на живу нитку й знов наділа (І. Нечуй-Левицький); А при тім .. виникають ріжні (різні) проекти про те, щоб зовсім розібрати сю велику, але слабосилу, на живу нитку зшиту державу (Польщу) (М. Грушевський). 2. Нашвидку; приблизно, неточно. Ось давайте грубо, на живу нитку, прикинемо, що нам дасть гектар баклажанів (М. Стельмах); — Тільки ж врахуйте, Павле Івановичу, в мене все на живу нитку, планшетів не буде — самі робочі начерки і розрахунки — як зміг (В. Гужва).

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т. ін.) (ні (і)) ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому. Хто-небудь наскрізь промок. Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде (ніде) обсушитись (Г. Квітка-Основ’яненко); На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий); Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець).

ни́тка увірва́лася (урва́лася, обірва́лася) чия, кому і без додатка. Настав кінець чому-небудь; нема того, що було. Вічно терпіти… та всьому є край; Не дігнати літ, як пташиних зграй; Не вернуть надій, хоч кладись — вмирай… Нитка прядена увірвалася (П. Грабовський). ни́точка обірва́лася. Карпо Джмелик із Северином зсаджували на гарбу віялку.— Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря.— Це колгоспне майно, а не твоє.— Тепер усе наше .. Твоя вже ниточка обірвалася (Григорій Тютюнник).

обде́рти (обідра́ти) / обдира́ти до ни́тки (до ни́точки) кого і без додатка. Позбавити майна, засобів існування тощо; обібрати, пограбувати когось. — Ви, захисник народу, .. обдерли народ до нитки, кинули на голодну смерть (Л. Смілянський). обде́рти до ни́тки, до ша́га. (Юда:) А я ж обдерти дався до нитки, до шага — і що ж я мав?.. (Леся Українка).

пійма́ти ни́тку (нитки́) чого. Встановити зв’язок, послідовність, виявити основне в чому-небудь. Перекинув (Чижик) одно (діло), перевернув друге, заглянув у третє, в п’яте, в десяте — натрапив слід, піймав нитку (Панас Мирний).

програва́тись / програ́тись до ни́тки. Втрачати повністю що-небудь, зазнаючи поразки в азартних іграх. Мадюдя цього разу грав неуважно: як генерал не смикав бровами, програлись до нитки. Генерал і кричав на Мадюдю, і жбурляв на стіл доміно — того наче обмарило (А. Дімаров).

прохо́дити черво́ною ни́ткою (стрі́чкою), книжн. Бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось. Червоною ниткою через усю книгу проходить заклик до збереження нашої планети від екологічної кризи (З журналу);Червоною ниткою на засіданні проходила думка: достаток на прилавках, .. якісне і швидке побутове обслуговування — питання політичне (З газети); Тема Батьківщини червоною стрічкою проходить крізь усі твори (художньої виставки) (З газети). виступа́ти черво́ною ни́ткою. Часом у неї (О. Кобилянської) тенденція надто виступає червоною ниткою і разить очі, мов дигармонія барв (Леся Українка).

пря́сти ни́тку. Одноманітно, надокучливо говорити про одне і те ж. — Розв’язували в класі задачку,— вперто пряла свою нитку математичка.— ..Безумовно, вдома ніхто не розв’язав, почали морочитися з нею в класі (Ю. Збанацький).

стягну́тися на ни́тку. Дуже схуднути. Льоня захорував (захворів) на кір. Шкода Льоні, хоч хвороба і пуста, але стягнеться на нитку, бо й так воно бліде та зелене (Леся Українка).

увірва́ти (урва́ти) ни́тку. Припинити що-небудь (про взаємини, дружбу і т. ін.). (Любов:) Я не побачу його. (Милевський:) Простіть, Любов Олександрівно, я не люблю мішатись до чужих справ, але на правах приятеля скажу: мені здається, ви занадто раптово увірвали нитку (Леся Українка).

як (мов, ні́би і т. ін.) ни́тка за го́лкою. Невідступно. — Ти давно тут? — Та кажу ж: услід за тобою. Як нитка за голкою. Нудно мені стало в Криничках, як ви пішли (О. Гончар); Кожен вважав би за щастя мати таку дружину, як вона. Ні, потяглася ж, нерозумна, як нитка за голкою, услід за своїм Батожчуком (Ю. Збанацький); І снувала вона за ним від станції до станціїї, від міста до міста, як нитка за голкою (З журналу).