норовистий

НОРОВИ́СТИЙ, а, е, розм.

1. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину).

За селом норовиста коняка скинула Лукаша і втекла в поле (Б. Грінченко);

Підмінна доярка, упоравшись з усією групою Івжиних корів, не могла дати ради лише норовистій Рябусі (І. Волошин).

2. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину).

Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем (Панас Мирний);

Він і тепер не кається в тому, що хоч раз за життя побив свою норовисту бабу (Ю. Збанацький);

* Образно. Батальйон Чумаченка .. змушений був тоді затриматись над гірською норовистою річкою (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. норовистий — норови́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. норовистий — (кінь) непокірний, неслухняний; (хто) норовливий, натуристий, упертий, примхливий, непокірливий, з норовом. Словник синонімів Караванського
  3. норовистий — див. вередливий; запальний; непокірний; пихатий Словник синонімів Вусика
  4. норовистий — -а, -е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). || Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. норовистий — БАСКИ́Й (про коней — дуже жвавий, рухливий), ПОРСКИ́Й рідше, ГАРЯ́ЧИЙ підсил., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Єремія в одну мить повернув коня назад: просто на нього летів баский чорний кінь, а на коні стримів сухорлявий козак (І. Словник синонімів української мови
  6. норовистий — НОРОВИ́СТИЙ, а, е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). За селом норовиста коняка скинула Лукаша і втекла в поле (Гр. Словник української мови в 11 томах
  7. норовистий — Норовистий, -а, -е Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. н. п. Норовистий кінь. Словник української мови Грінченка