норовистий

Значення в інших словниках

1. норовистий — норови́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. норовистий — (кінь) непокірний, неслухняний; (хто) норовливий, натуристий, упертий, примхливий, непокірливий, з норовом. Словник синонімів Караванського
3. норовистий — -а, -е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). || Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. норовистий — НОРОВИ́СТИЙ, а, е, розм. 1. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). За селом норовиста коняка скинула Лукаша і втекла в поле (Б. Словник української мови у 20 томах
5. норовистий — БАСКИ́Й (про коней — дуже жвавий, рухливий), ПОРСКИ́Й рідше, ГАРЯ́ЧИЙ підсил., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Єремія в одну мить повернув коня назад: просто на нього летів баский чорний кінь, а на коні стримів сухорлявий козак (І. Словник синонімів української мови
6. норовистий — НОРОВИ́СТИЙ, а, е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). За селом норовиста коняка скинула Лукаша і втекла в поле (Гр. Словник української мови в 11 томах
7. норовистий — Норовистий, -а, -е Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. н. п. Норовистий кінь. Словник української мови Грінченка