1. Словник української мови в 11 томах

норовистий

НОРОВИ́СТИЙ, а, е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину).

За селом норовиста коняка скинула Лукаша і втекла в поле (Гр., II, 1963, 276);

Підмінна доярка, упоравшись з усією групою Івжиних корів, не могла дати ради лише норовистій Рябусі (Вол., Місячне срібло, 1961, 259);

// Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину).

Йосип ще змалечку удався норовистим хлопцем (Мирний, IV, 1955, 44);

Він і тепер не кається в тому, що хоч раз за життя побив свою норовисту бабу (Збан., Єдина, 1959, 143);

*Образно. Батальйон Чумаченка.. змушений був тоді затриматись над гірською норовистою річкою (Гончар, III, 1959, 308).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. норовистий — норови́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. норовистий — (кінь) непокірний, неслухняний; (хто) норовливий, натуристий, упертий, примхливий, непокірливий, з норовом. Словник синонімів Караванського
  3. норовистий — див. вередливий; запальний; непокірний; пихатий Словник синонімів Вусика
  4. норовистий — -а, -е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). || Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. норовистий — НОРОВИ́СТИЙ, а, е, розм. 1. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). За селом норовиста коняка скинула Лукаша і втекла в поле (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. норовистий — БАСКИ́Й (про коней — дуже жвавий, рухливий), ПОРСКИ́Й рідше, ГАРЯ́ЧИЙ підсил., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Єремія в одну мить повернув коня назад: просто на нього летів баский чорний кінь, а на коні стримів сухорлявий козак (І. Словник синонімів української мови
  7. норовистий — Норовистий, -а, -е Капризный, прихотливый; упрямый. На вгороді бузина коренистая, чорнявая дівчинонька норовистая. н. п. Норовистий кінь. Словник української мови Грінченка