об

ОБ, прийм., із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. об виражають:

Часові відношення

1. з місц. в. Уживається при точному або приблизному означенні години, коли відбувається дія (тільки перед голосним).

29 грудня об 11 годині в напрямку Кішпешта виїхала легкова автомашина (О. Гончар).

2. із знах. і місц. в., рідко. Уживається при означенні приблизних часових меж певної дії; у.

Митько все ж неспокійний: хто б це міг об цю пору? (А. Головко);

Князеві було вільно прикликувати варягів об кожній порі (П. Загребельний);

Об обіді.

3. з місц. в., заст. Уживається при означенні відрізка часу, пори року, коли відбувається дія; на.

Чи вчинила хлібця, чи спекла – мерщій до подруг: там її ждуть, дожидають, як об весні ластівки (Г. Квітка-Основ'яненко);

Полагодив [Чіпка] хату .. Об Миколаї на ярмарку овечат купив (Панас Мирний);

Було об Іллі. В містечку на той час стояв ярмарок (С. Васильченко).

Об'єктні відношення

4. з місц. в., розм. Уживається при означенні.

5. із знах. і місц. в., заст. Уживається при означенні.

6. із знах. в. Уживається при означенні предмета.

Кількісно-означальні відношення

7. з місц. в., заст. Уживається при вказуванні на постійну ознаку предмета за кількісним або якісним виявом; з.

Маленька, об однім вікні на вулицю, кособока, вона [хата] була підперта двома сохами (Л. Смілянський).

Просторові відношення

8. із знах. в., рідко. Уживається при означенні.

9. з місц. в., рідко. Уживається при означенні щільного прилягання одного предмета до іншого; на.

Йому любо, міряючи, слухати скрипу блискучих .. чобіт, дивитися, як вони гарно сидять об нозі (Панас Мирний);

В роті ніхто не знав, що коли рота збиралася на фронт, на речових складах не знайшлося валянок об його нозі і рукавичок об руці – все на нього було завелике (Григорій Тютюнник).