обголювати

ОБГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док., кого, що.

1. Те саме, що голи́ти.

Бояри вмить скомпонували На аркуш маніхвест [маніфест] кругом, Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли (І. Котляревський);

– Обголи, Йване, вуси, то ся пісня буде не про тебе, – засміялась Олександра. – Та не втни губи, як будеш голити (М. Коцюбинський).

2. Те саме, що ого́лювати 1, 2, 4.

Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Панас Мирний).

3. перен., розм. Те саме, що обдира́ти 2.

Пани одно знають – обголювати добре мужчин, а то й шкуру здирати (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Шинкар – як не вірить, так обголює (прислів'я).

◇ (1) Обголи́ти ло́ба кому, іст. – забрати в солдати когось.

Вона безперестанку розказувала.., як її коханого Петра взяли в москалі, як обголили лоба (І. Нечуй-Левицький);

– Пан хоче нас оддать в москалі, як він нам обголить лоби, то ми тоді пропащі навіки; а тим часом ми втечемо на сахарні, перебудемо цей важкий час (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обголювати — обго́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обголювати — -юю, -юєш і обголяти, -яю, -яєш, недок., обголити, -голю, -голиш, док., перех. 1》 Те саме, що голити. 2》 Те саме, що оголювати 1), 2), 4). 3》 перен., розм. Те саме, що обдирати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обголювати — ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Словник синонімів української мови
  4. обголювати — ОБГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док., перех. 1. Те саме, що голи́ти. Бояри вмить скомпонували На аркуш маніхвест [маніфест] кругом, Щоб голови всі обголили, Чуприни довгі оставляли (Котл. Словник української мови в 11 томах
  5. обголювати — Обго́лювати, -люю, -єш сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку. Чуб. V. 983. 3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив. Г. Барв. 470. Словник української мови Грінченка