обголювати
ОБГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док., перех.
1. Те саме, що голи́ти.
Бояри вмить скомпонували На аркуш маніхвест [маніфест] кругом, Щоб голови всі обголили, Чуприни довгі оставляли (Котл., І, 1952, 187);
— Обголи, Йване, вуси, то ся пісня буде не про тебе, — засміялась Олександра. — Та не втни губи, як будеш голити (Коцюб., І, 1955, 59).
◊ Обголи́ти ло́ба кому, іст. — забрати кого-небудь у солдати.
Вона [молодиця] безперестанку розказувала.., як її коханого Петра взяли в москалі, як обголили лоба (Н.-Лев., II, 1956, 243).
2. Те саме, що ого́лювати 1, 2, 4.
Пусто серед степу, та сумно й серед лісу: вітри-суховії обголили його рясні віти (Мирний, III, 1954, 255).
3. перен., розм. Те саме, що обдира́ти 2.
Значення в інших словниках
- обголювати — обго́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обголювати — -юю, -юєш і обголяти, -яю, -яєш, недок., обголити, -голю, -голиш, док., перех. 1》 Те саме, що голити. 2》 Те саме, що оголювати 1), 2), 4). 3》 перен., розм. Те саме, що обдирати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обголювати — ОБГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док., кого, що. 1. Те саме, що голи́ти. Бояри вмить скомпонували На аркуш маніхвест [маніфест] кругом, Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли (І. Словник української мови у 20 томах
- обголювати — ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Словник синонімів української мови
- обголювати — Обго́лювати, -люю, -єш сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку. Чуб. V. 983. 3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив. Г. Барв. 470. Словник української мови Грінченка