1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обголювати

обго́лювати

-юю, -юєш і обголяти, -яю, -яєш, недок., обголити, -голю, -голиш, док., перех.

1》 Те саме, що голити.

2》 Те саме, що оголювати 1), 2), 4).

3》 перен., розм. Те саме, що обдирати 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обголювати — обго́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обголювати — ОБГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док., кого, що. 1. Те саме, що голи́ти. Бояри вмить скомпонували На аркуш маніхвест [маніфест] кругом, Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли (І. Словник української мови у 20 томах
  3. обголювати — ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Словник синонімів української мови
  4. обголювати — ОБГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОБГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док., перех. 1. Те саме, що голи́ти. Бояри вмить скомпонували На аркуш маніхвест [маніфест] кругом, Щоб голови всі обголили, Чуприни довгі оставляли (Котл. Словник української мови в 11 томах
  5. обголювати — Обго́лювати, -люю, -єш сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл. 1) Обнажать, обнажить. 2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку. Чуб. V. 983. 3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив. Г. Барв. 470. Словник української мови Грінченка