обпирати
ОБПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЕ́РТИ, ОБІПЕ́РТИ, обіпру́, обіпре́ш, док., що.
Приставляючи, притуляючи що-небудь до чогось, утримувати його в певному положенні.
Легке напруження. Так наче хочеш обперти зомлілу спину й не маєш об віщо (М. Коцюбинський);
Став біля дому свого він, .. Списа поставив свого, об високу обперши колону (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
Обіперши руку об коліно, він дивився, мовби милувався нею (Ірина Вільде).
ОБПИРА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ОБІПРА́ТИ, обперу́, обпере́ш, док., кого, розм.
Прати кому-небудь все необхідне.
От Павлютиха, то й трішки на моє сирітство не власкавилась. Правда, – обпирала мене й обшивала (Марко Вовчок);
Своїми невсипущими руками виношувала [Гузириха], вигодовувала, обпирала й обшивала своїх дітей (С. Чорнобривець);
– Борони, Боже, занедужаєте, то я навідуватимусь до вас, .. і спечу вам, і зварю, і обперу вас.., – говорила Мотузиха до баби Оришки (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- обпирати — обпира́ти 1 дієслово недоконаного виду притуляти обпира́ти 2 дієслово недоконаного виду прати все необхідне розм. Орфографічний словник української мови
- обпирати — I -аю, -аєш, недок., обперти і обіперти, обіпру, обіпреш, док., перех. Приставляючи, притуляючи що-небудь до чогось, утримувати його в певному положенні. II -аю, -аєш, недок., обіпрати, обперу, обпереш, док., перех., розм. Прати кому-небудь усе необхідне. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обпирати — ОБПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЕ́РТИ і ОБІПЕ́РТИ, обіпру́, обіпре́ш, док., перех. Приставляючи, притуляючи що-небудь до чогось, утримувати його в певному положенні. Легке напруження. Так наче хочеш обперти зомлілу спину й не маєш об віщо (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- обпирати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- обпирати — Обпира́ти, -пира́ю, -ра́єш; обіпра́ти, обперу́, -пере́ш; обіпра́в, -ра́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)