обпиратися

ОБПИРА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕ́РТИСЯ, ОБІПЕ́РТИСЯ, обіпру́ся, обіпре́шся, док., на що, об що.

Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла.

Москалі мовчки, посхилявши голови і обпираючись на свої патериці, ішли, важко дишучи (Панас Мирний);

Вона повертається до свого столу й обпирається руками на спинку високого дубового стільця (В. Кучер);

Обперся [співак] плечима об стіну, забрав на свій жакет усе вапно (Л. Мартович);

Спочинь! На заступ вірний обіпрись І слухай, і дивись, і не дивуйся (М. Рильський);

* Образно. Місяць вийшов, обіперся об стару гіллясту грушу (Л. Первомайський);

// чим. Використовувати що-небудь як опору; упиратися.

Три словаки сіли на човни. Два обпирались об дно палицями, третій трубив у мідну трубу (І. Нечуй-Левицький);

Вона відкрила очі і побачила, що поранений підвівся і, обпершись руками об лаву, озирається навколо (Григорій Тютюнник);

Теодосій обіперся обома ногами і рвонув до себе кільце (А. Хижняк).

ОБПИРА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ОБІПРА́ТИСЯ, обперу́ся, обпере́шся, док., розм.

Прати собі все необхідне.

Рідко яка з жінок або дівок користувалася вільним часом, щоб обіпратися, облататися (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпиратися — обпира́тися 1 дієслово недоконаного виду притулятися обпира́тися 2 дієслово недоконаного виду прати собі все необхідне розм. Орфографічний словник української мови
  2. обпиратися — ОБПИРАТИСЯ – ОПИРАТИСЯ Обпиратися, обпертися, обіпруся, обіпрешся (чим на що, об що). Прихилятися до когось, чогось, використовувати що-небудь як опору: обпиратися на палицю, обпиратися об стіну, обпиратися руками об стіл. Опиратися, опертися. Літературне слововживання
  3. обпиратися — I -аюся, -аєшся, недок., обпертися і обіпертися, обіпруся, обіпрешся, док., на що, об що. Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. || чим. Використовувати що-небудь як опору; упиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обпиратися — ОБПИРА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕ́РТИСЯ і ОБІПЕ́РТИСЯ, обіпру́ся, обіпре́шся, док., на що, об що. Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. Словник української мови в 11 томах
  5. обпиратися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
  6. обпиратися — Обпира́тися, -ра́юся, -ра́єшся; обпе́ртися і обіпе́ртися, обіпру́ся, обіпре́шся на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)