обпиратися

ОБПИРА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕ́РТИСЯ і ОБІПЕ́РТИСЯ, обіпру́ся, обіпре́шся, док., на що, об що. Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла.

Москалі мовчки, посхилявши голови і обпираючись на свої патериці, ішли, важко дишучи (Мирний, І, 1954, 261);

Вона повертається до свого столу й обпирається руками на спинку високого дубового стільця (Кучер, Прощай.., 1957, 160);

Обперся [співак] плечима об стіну, забрав на свій жакет усе вапно (Март., Тв., 1954, 283);

Спочинь! На заступ вірний обіпрись І слухай, і дивись, і не дивуйся (Рильський, І, 1960, 265);

*Образно. Місяць вийшов, обіперся об стару гіллясту грушу (Перв., II, 1958, 49);

// чим. Використовувати що-небудь як опору; упиратися.

Три словаки сіли на човни. Два обпирались об дно палицями, третій трубив у мідну трубу (Н.-Лев., II, 1956, 416);

Вона відкрила очі і побачила, що поранений підвівся і, обпершись руками об лаву, озирається навколо (Тют., Вир, 1964, 387);

Теодосій обіперся обома ногами і рвонув до себе кільце (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 246).

ОБПИРА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ОБІПРА́ТИСЯ, обперу́ся, обпе́решся, док., розм. Прати собі все необхідне.

Рідко яка з жінок або дівок користувалася вільним часом, щоб обіпратися, облататися (Л. Янов., І, 1959. 259).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпиратися — обпира́тися 1 дієслово недоконаного виду притулятися обпира́тися 2 дієслово недоконаного виду прати собі все необхідне розм. Орфографічний словник української мови
  2. обпиратися — ОБПИРАТИСЯ – ОПИРАТИСЯ Обпиратися, обпертися, обіпруся, обіпрешся (чим на що, об що). Прихилятися до когось, чогось, використовувати що-небудь як опору: обпиратися на палицю, обпиратися об стіну, обпиратися руками об стіл. Опиратися, опертися. Літературне слововживання
  3. обпиратися — I -аюся, -аєшся, недок., обпертися і обіпертися, обіпруся, обіпрешся, док., на що, об що. Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. || чим. Використовувати що-небудь як опору; упиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обпиратися — ОБПИРА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕ́РТИСЯ, ОБІПЕ́РТИСЯ, обіпру́ся, обіпре́шся, док., на що, об що. Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. Словник української мови у 20 томах
  5. обпиратися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
  6. обпиратися — Обпира́тися, -ра́юся, -ра́єшся; обпе́ртися і обіпе́ртися, обіпру́ся, обіпре́шся на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)