обпиратися

ОБПИРАТИСЯ – ОПИРАТИСЯ

Обпиратися, обпертися, обіпруся, обіпрешся (чим на що, об що). Прихилятися до когось, чогось, використовувати що-небудь як опору: обпиратися на палицю, обпиратися об стіну, обпиратися руками об стіл.

Опиратися, опертися. 1. Те саме, що обпиратися. Він оперся ліктем облокітник канапи й насилу підвів своє важке, сите тіло (І.Нечуй-Левицький). 2. (на кого-що), перен. Грунтуватися на чомусь, мати основою що-небудь (про переконання, докази, дії тощо); мати підтримку в комусь, чомусь. "Гордий, пишний і розумом високий гетьман!подумав Петро.Да на кого ти опираєшся, коли б ти тілько відав!" (П.Куліш); Опираючись на свою філософію, Волос не переставав потихеньку скуповувати землю довкола свого хутора (П.Панч). 3. (кому, чому і без додатка). Чинити опір, протидіяти комусь, чомусь, боротися з ким-, чим-небудь. Петра хапають, в’яжуть, хоч він і не опирається (В.Собко); Остап опирався бистрині з усієї сили (М.Коцюбинський); Залізне здоров’я Сагайдачного опиралося смертельній хворобі (З.Тулуб).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпиратися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
  2. обпиратися — Обпира́тися, -ра́юся, -ра́єшся; обпе́ртися і обіпе́ртися, обіпру́ся, обіпре́шся на що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. обпиратися — I -аюся, -аєшся, недок., обпертися і обіпертися, обіпруся, обіпрешся, док., на що, об що. Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. || чим. Використовувати що-небудь як опору; упиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обпиратися — ОБПИРА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕ́РТИСЯ, ОБІПЕ́РТИСЯ, обіпру́ся, обіпре́шся, док., на що, об що. Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. Словник української мови у 20 томах
  5. обпиратися — обпира́тися 1 дієслово недоконаного виду притулятися обпира́тися 2 дієслово недоконаного виду прати собі все необхідне розм. Орфографічний словник української мови
  6. обпиратися — ОБПИРА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБПЕ́РТИСЯ і ОБІПЕ́РТИСЯ, обіпру́ся, обіпре́шся, док., на що, об що. Прихилятися до кого-, чого-небудь, налягати на когось, щось, переносячи на нього частину ваги свого тіла. Словник української мови в 11 томах