1. Словник української мови в 11 томах

обпирати

ОБПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЕ́РТИ і ОБІПЕ́РТИ, обіпру́, обіпре́ш, док., перех. Приставляючи, притуляючи що-небудь до чогось, утримувати його в певному положенні.

Легке напруження. Так наче хочеш обперти зомлілу спину й не маєш об віщо (Коцюб., II, 1955,438);

Став біля дому свого він, ..Списа поставив свого, об високу обперши колону (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 290);

Обіперши руку об коліно, він дивився, мовби милувався нею (Вільде, Сестри.., 1958, 519).

ОБПИРА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ОБІПРА́ТИ, обперу́, обпере́ш, док., перех., розм. Прати кому-небудь все необхідне.

От Павлютиха, то й трішки на моє сирітство не власкавилась. Правда, — обпирала мене й обшивала (Вовчок, VI, 1956, 226);

Своїми невсипущими руками виношувала [Гузириха], вигодовувала, обпирала й обшивала своїх дітей (Чорн., Пісні.., 1958, 85);

— Борони, боже, занедужаєте, то я навідуватимусь до вас, .. і спечу вам, і зварю, і обперу вас.., — говорила Мотузиха до баби Оришки (Н.-Лев., IV, 1956, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обпирати — обпира́ти 1 дієслово недоконаного виду притуляти обпира́ти 2 дієслово недоконаного виду прати все необхідне розм. Орфографічний словник української мови
  2. обпирати — I -аю, -аєш, недок., обперти і обіперти, обіпру, обіпреш, док., перех. Приставляючи, притуляючи що-небудь до чогось, утримувати його в певному положенні. II -аю, -аєш, недок., обіпрати, обперу, обпереш, док., перех., розм. Прати кому-небудь усе необхідне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обпирати — ОБПИРА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБПЕ́РТИ, ОБІПЕ́РТИ, обіпру́, обіпре́ш, док., що. Приставляючи, притуляючи що-небудь до чогось, утримувати його в певному положенні. Легке напруження. Так наче хочеш обперти зомлілу спину й не маєш об віщо (М. Словник української мови у 20 томах
  4. обпирати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. обпирати — Обпира́ти, -пира́ю, -ра́єш; обіпра́ти, обперу́, -пере́ш; обіпра́в, -ра́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)