1. Словник української мови у 20 томах

обідраний

ОБІ́ДРАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обідра́ти.

Дерева в садку, обідрані з листя холодними осінніми вітрами, знов одяглися в розкішну білу одежу (М. Коцюбинський);

Вбога пустка: стіл, лавка крива; з усіх боків обідрана стріха (П. Грабовський);

То був невисокий, обідраний дощенту чоловічок (П. Загребельний);

Мордований, обідраний скороминучими владами, отаманами і різними батьками, .. стояв той дядько на шляхах історії і болючими очима дивився тільки на землю (М. Стельмах);

Грали у військову гру. Хлопці-розвідувачі лазили попід кущами і повернулись додому зовсім обідрані (О. Іваненко);

// у знач. прикм.

На гіллях висіли обідрані волові й баранячі туші (О. Стороженко);

Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами (І. Нечуй-Левицький);

Обстава кімнати стара і нечупарна: посередині голий стіл.., обідраний, без спинки диван (С. Васильченко).

2. у знач. прикм. Одягнений у поганий, подертий одяг; обшарпаний.

Сердешна дитина! Обідране; ледви, ледви [ледве] Несе ноженята... (Т. Шевченко);

Біля невеличкого містка юрмилося кілька обідраних, виснажених постатей (Ю. Бедзик);

// заст. Дуже бідний, незаможний, неродовитий.

[Бичок:] Нехай лучче [краще] перехворіє [Христя], ніж піде за обідраного злидня!.. (М. Кропивницький).

◇ (1) Обі́драний, як ли́пка (д) див. обдира́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обідраний — обі́драний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обідраний — див. драний Словник синонімів Вусика
  3. обідраний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обідрати. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який має подертий одяг; у дранті. || заст. Дуже бідний, незаможний, неродовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обідраний — Вишеретований, ошеретований, пошеретований, облуплений Словник чужослів Павло Штепа
  5. обідраний — обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т. ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) (ту (молоде́ньку і т. ін.)) ли́пку кого, що. Забрати у когось гроші, майно, коштовності і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  6. обідраний — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
  7. обідраний — Обі́драний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. обідраний — ОБІ́ДРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обідра́ти. Дерева в садку, обідрані з листя холодними осінніми вітрами, знов одяглися в розкішну білу одежу (Коцюб., І, 1955, 68); Вбога пустка: стіл, лавка крива; з усіх боків обідрана стріха (Граб. Словник української мови в 11 томах