обідраний
обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т. ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) (ту (молоде́ньку і т. ін.)) ли́пку кого, що. Забрати у когось гроші, майно, коштовності і т. ін., довівши до цілковитого зубожіння; обібрати, обікрасти, пограбувати кого-, що-небудь. Наша пані журилась..: — Обдеруть мене тепереньки (тепер), як тую липку! Моє око всього не догледить (Марко Вовчок); Просто на вулиці грають у карти шулери.., заманюють до гри простачка, щоб обдерти його, як липку (З газети); — Добре! — провадять усі в один голос.— Як липку облупимо (голову) … та й писаря завряд (заодно) (Панас Мирний); Покотилася чутка про Гайдука, що організував банду та й став грабувати і багатих, і бідних: обдирав усіх підряд, наче липку (А. Дімаров); Не від сьогодні ходить чутка, що Володко з Гриньком та обдирають нашу касу, як молоденьку липку (Л. Мартович); Не раз подорожніх багатих панів, Як липку сиру, обдирали (Л. Боровиковський). обі́драний (обде́ртий), як ли́пка. Горішня частина села вже обідрана (фашистами), як липка. І Йонька заметушився: треба рятувати добро (Григорій Тютюнник); Бідний і так обдертий, як липка (Укр.. присл..); // Змусити когось витратити багато грошей. Дуже важко збудувати колодязь, бо ніде практично придбати залізобетонні кільця, нікому копати. Якщо й найдуться якісь шабашники, то обдеруть замовника, як липку (З журналу).
Значення в інших словниках
- обідраний — обі́драний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обідраний — див. драний Словник синонімів Вусика
- обідраний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обідрати. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який має подертий одяг; у дранті. || заст. Дуже бідний, незаможний, неродовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обідраний — Вишеретований, ошеретований, пошеретований, облуплений Словник чужослів Павло Штепа
- обідраний — ОБІ́ДРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обідра́ти. Дерева в садку, обідрані з листя холодними осінніми вітрами, знов одяглися в розкішну білу одежу (М. Коцюбинський); Вбога пустка: стіл, лавка крива; з усіх боків обідрана стріха (П. Словник української мови у 20 томах
- обідраний — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
- обідраний — Обі́драний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обідраний — ОБІ́ДРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обідра́ти. Дерева в садку, обідрані з листя холодними осінніми вітрами, знов одяглися в розкішну білу одежу (Коцюб., І, 1955, 68); Вбога пустка: стіл, лавка крива; з усіх боків обідрана стріха (Граб. Словник української мови в 11 томах