обідраний
ОБІ́ДРАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до обідра́ти.
Дерева в садку, обідрані з листя холодними осінніми вітрами, знов одяглися в розкішну білу одежу (Коцюб., І, 1955, 68);
Вбога пустка: стіл, лавка крива; з усіх боків обідрана стріха (Граб., І, 1959, 236);
Мордований, обідраний скороминучими владами, отаманами і різними батьками, .. стояв той дядько на шляхах історії і болючими очима дивився тільки на землю (Стельмах, II, 1962, 51);
Грали у військову гру. Хлопці-розвідувачі лазили попід кущами і повернулись додому зовсім обідрані (Ів., Таємниця, 1959, 43);
// У знач. прикм.
На гіллях висіли обідрані волові й баранячі туші (Стор., І, 1957, 397);
Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами (Н.-Лев., II, 1956, 200);
Обстава кімнати стара і нечупарна: посередині голий стіл.., обідраний, без спинки диван (Вас., І, 1959, 91).
2. у знач. прикм. Який має подертий одяг; у дранті.
Сердешна дитина! Обідране; ледви, ледви [ледве] Несе ноженята… (Шевч., І, 1951, 154);
Біля невеличкого містка юрмилося кілька обідраних, виснажених постатей (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 63);
// заст. Дуже бідний, незаможний, неродовитий.
[Бичок:] Нехай лучче [краще] перехворіє [Христя], ніж піде за обідраного злидня!.. (Кроп., І, 1958, 467);
Попи до послуху схиляли Своїх обідраних братів (Гірник, Стартують.., 1963, 25).
Значення в інших словниках
- обідраний — обі́драний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обідраний — див. драний Словник синонімів Вусика
- обідраний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обідрати. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який має подертий одяг; у дранті. || заст. Дуже бідний, незаможний, неродовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обідраний — Вишеретований, ошеретований, пошеретований, облуплений Словник чужослів Павло Штепа
- обідраний — ОБІ́ДРАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обідра́ти. Дерева в садку, обідрані з листя холодними осінніми вітрами, знов одяглися в розкішну білу одежу (М. Коцюбинський); Вбога пустка: стіл, лавка крива; з усіх боків обідрана стріха (П. Словник української мови у 20 томах
- обідраний — обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т. ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т. ін.), як (мов, на́че і т. ін.) (ту (молоде́ньку і т. ін.)) ли́пку кого, що. Забрати у когось гроші, майно, коштовності і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- обідраний — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
- обідраний — Обі́драний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)