олія

ОЛІ́Я, ї, ж.

1. Рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин (переважно з їх насіння або плодів).

У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було більше як до половини синьої, густо на олії розведеної фарби (І. Франко);

А якої тільки олії нема в нас! І соняшникової, і льняної, і конопляної, і з рапсу, і з кользи, і з рижію, і з маку (М. Стельмах);

Смерекова олія являє собою безколірну рідину з приємним запахом хвої (з навч. літ.);

// Харчовий продукт, який добувають з насіння або плодів деяких рослин (перев. соняшнику).

Коли не забредеш к Мірошнику, бувало, У його є і хліб, і сіль, і сало..; У п'ятницю – просіл, з олією блинці [млинці] (Є. Гребінка);

Михайло в мисочку налив олії і сіллю потрусив. Став хліб краяти (А. Головко).

2. спец. Олійна фарба.

Георгій Васильович [Курнаков] створив серію робіт олією на лінолеумі (з наук. літ.);

Багатогранність творчості художника виявляється не тільки в жанрі, але в техніці, матеріалі – олія, темпера, акварель, офорт, рисунок (із журн.).

3. заст. Мастило.

На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі (М. Коцюбинський).

Би́ти / зби́ти олі́ю див. би́ти;

(1) Реп'яхо́ва олі́я – настояне на коріннях реп'яха вазелінове масло, що використовується як косметичний засіб для волосся.

Під час розчісування сухого волосся гребінець корисно змочувати касторовою або реп'яховою олією (з наук.-попул. літ.).

△ (2) Ефі́рна (ете́рна, ете́рова) олі́я – летка масляниста рідина з приємним запахом, яка міститься в деяких рослинах і використовується в промисловості та медицині.

Цілі поля троянд під Бахчисараєм, з яких добувають запашну ефірну олію, стоять пусті й одинокі. По їх плантаціях пройшов уже не один танк (В. Кучер);

Тютюн (особливо його листки) містить алкалоїди, серед інших нікотин, органічні кислоти, етерову олію тощо (з наук. літ.);

(3) Ка́мфо́рова олі́я – розчин камфори в олії, який уживають для лікування;

(4) Па́льмова олі́я;

(5) Прова́нська олі́я – вищий сорт маслинової олії.

Кунжутова олія за своїми смаковими якостями замінює прованську (з наук. літ.);

(6) Рици́нова (рідко касто́рова) олі́я – в'язка, добре розчинна в спирті рідина, яка використовується в техніці, лакофарбовій і хімічній промисловості, медицині.

На прокатних станах освоєно холодну прокатку з застосуванням сумішки пальмової, а останнім часом – рицинової олії з водою, що значно поліпшує якість жерсті, зокрема чистоту її поверхні (з наук.-попул. літ.);

З кожним роком у нашій країні зростають потреби в маслах технічного призначення. Одним з видів сировини для виготовлення цих масел є рицинова олія (з наук. літ.);

Вирощують рицину заради насіння, в якому міститься 45 –48% олії, відомої під назвою касторової, або рицинової (з наук. літ.);

(7) Сиву́шна олі́я – отруйна з різким, неприємним запахом рідина, що утворюється при спиртовому бродінні; використовується для хімічного синтезу; Холо́дне фільтрува́ння олі́ї див. фільтрува́ння.

◇ Ви́давити (ви́бити) олі́ю див. вида́влювати;

(8) Ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́ (д) див. ма́ти²; Ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́ <�Ма́ти лій під чу́бом> див. ма́ти²;

(9) Не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки (д) див. ма́ти²; Підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст. оли́ви, ло́ю) у вого́нь (в ого́нь, до вогню́) див. підлива́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олія — олі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. олія — (конопляна) олій; (оливкова) олива; (варена) оліфа; МИСТ. олійна фарба; ЗСТ. мастило. Словник синонімів Караванського
  3. олія — [оул’ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. олія — -ї, ж. 1》 Рідка жирова речовина, що її добувають з деяких рослин (перев. із їхнього насіння або плодів). || Харчовий продукт, що його добувають з насіння або плодів деяких рослин (перев. соняшнику). 2》 спец. Олійна фарба. 3》 заст. Мастило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. олія — олі́я → олива ◊ рицинова олі́я → рициновий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. олія — ви́давити (ви́бити) олі́ю з кого, заст. Добре побити кого-небудь. Получиш (дістанеш) добру халазію, Він видавить з тебе олію, От тілько (тільки) й ще тут побарись (І. Котляревський). ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Фразеологічний словник української мови
  7. олія — МАЗЬ (густа жирна речовина для змащування чогось), ОЛІ́Я заст., ОЛИ́ВА заст., МАСТЬ розм.; КОЛО́МАЗЬ (суміш з дьогтю й смоли для коліс); МАСТИ́ЛО, МА́СЛО, МАЗИ́ЛО розм. (жирова суміш для змазування поверхонь тертя механізмів і деталей машин). Словник синонімів української мови
  8. олія — Олі́я, -і́ї, -і́єю; олі́ї, олі́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. олія — ОЛІ́Я, ї, ж. 1. Рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин (переважно з їх насіння або плодів). У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було більше як до половини синьої, густо на олії розведеної фарби (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. олія — Олія, олії ж. Постное масло. олію бити. Приготовлять постное масло. олію вибити кому. Побить кого. Я йому олію вибив. Харьк. давити олію. Игра, то-же, что и тісна баба (см. баба). КС. 1887. VI. 480. Словник української мови Грінченка