олія

ви́давити (ви́бити) олі́ю з кого, заст. Добре побити кого-небудь. Получиш (дістанеш) добру халазію, Він видавить з тебе олію, От тілько (тільки) й ще тут побарись (І. Котляревський).

ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді (в революцію) в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко).

підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст. оли́ви, ло́ю і т. ін.) у вого́нь (до вогню́). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Товаришу Грак. Я вас попереджую,— суворо глянув на нього Палагутенко.— Не буду більше… Не буду масла в огонь підливати (А. Хижняк); — Поява тут Калашника для нас надто небажана,— зумисне підливав олії в огонь ксьондз (І. Головченко і О. Мусієнко); Сидять (спекулянти) зараз у нашій хаті за столом та підливають лою у вогонь твоїй рідній матері (В. Кучер); Цей оклик вояків долив оливи до огню. Обличчя ключника набігло кров’ю, зуби заскреготали (І. Франко); // Посварити між собою кого-небудь. — А як же Дмитро з Полею? Якщо ти їх не помириш, то не приходь і додому. Ти ж підлив масла у вогонь (П. Автомонов).