олія

МАЗЬ (густа жирна речовина для змащування чогось), ОЛІ́Я заст., ОЛИ́ВА заст., МАСТЬ розм.; КОЛО́МАЗЬ (суміш з дьогтю й смоли для коліс); МАСТИ́ЛО, МА́СЛО, МАЗИ́ЛО розм. (жирова суміш для змазування поверхонь тертя механізмів і деталей машин). Лижі були чудові, і чудові бамбукові палиці, і мазь для лиж Саша варив сам (Л. Первомайський); Колісна мазь; На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі (М. Коцюбинський); Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (І. Франко); В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко); З села збиралася валка возів з дровами до Ужгорода. Дехто вже звечора намастив осі коломаззю, навантажив віз дровами (М. Томчаній); Наш Каплуненко ввійшов у велику, закурену будівлю депо, на нього війнуло знайомим запахом мастила, пороху й пари (Б. Антоненко-Давидович); В калюжах — вода, змішана з машинним маслом (Григорій Тютюнник); Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. олія — олі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. олія — (конопляна) олій; (оливкова) олива; (варена) оліфа; МИСТ. олійна фарба; ЗСТ. мастило. Словник синонімів Караванського
  3. олія — [оул’ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. олія — -ї, ж. 1》 Рідка жирова речовина, що її добувають з деяких рослин (перев. із їхнього насіння або плодів). || Харчовий продукт, що його добувають з насіння або плодів деяких рослин (перев. соняшнику). 2》 спец. Олійна фарба. 3》 заст. Мастило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. олія — ОЛІ́Я, ї, ж. 1. Рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин (переважно з їх насіння або плодів). У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було більше як до половини синьої, густо на олії розведеної фарби (І. Словник української мови у 20 томах
  6. олія — олі́я → олива ◊ рицинова олі́я → рициновий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. олія — ви́давити (ви́бити) олі́ю з кого, заст. Добре побити кого-небудь. Получиш (дістанеш) добру халазію, Він видавить з тебе олію, От тілько (тільки) й ще тут побарись (І. Котляревський). ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Фразеологічний словник української мови
  8. олія — Олі́я, -і́ї, -і́єю; олі́ї, олі́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. олія — ОЛІ́Я, ї, ж. 1. Рідка жирова речовина, яку добувають з деяких рослин (переважно з їх насіння або плодів). У діжі, що так несподівано стала йому в пригоді, було більше як до половини синьої, густо на олії розведеної фарби (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. олія — Олія, олії ж. Постное масло. олію бити. Приготовлять постное масло. олію вибити кому. Побить кого. Я йому олію вибив. Харьк. давити олію. Игра, то-же, что и тісна баба (см. баба). КС. 1887. VI. 480. Словник української мови Грінченка