омліваючий
ОМЛІВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко.
Який зомліває.
Коли посідали, притиснув до серця омліваючу з плачу Маланку, діти заголосили в один голос (Н. Кобринська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омліваючий — ОМЛІВА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до омліва́ти. Коли посідали, притиснув до серця омліваючу з плачу Маланку, діти заголосили в один голос (Кобр., Вибр., 1954, 197). Словник української мови в 11 томах