опостін

ОПОСТІ́Н див. опості́нь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опостін — опості́н 1 прислівник поруч незмінювана словникова одиниця рідко опості́н 2 прийменник біля, коло незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. опостін — опостінь, присл., рідко. 1》 Стіна в стіну, по другий бік стіни; поруч. 2》 Біля стіни, під стіною. || у знач. прийм., з род. в. Біля, коло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опостін — ОПОСТІ́Н див. опості́нь. Словник української мови в 11 томах