опостін
ОПОСТІ́Н див. опості́нь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опостін — опості́н 1 прислівник поруч незмінювана словникова одиниця рідко опості́н 2 прийменник біля, коло незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- опостін — опостінь, присл., рідко. 1》 Стіна в стіну, по другий бік стіни; поруч. 2》 Біля стіни, під стіною. || у знач. прийм., з род. в. Біля, коло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опостін — ОПОСТІ́Н див. опості́нь. Словник української мови у 20 томах